Річардсон (Richardson) Оуен Уїлланс (26.4.1879, Дьюсбері, Йоркшир, — 15.2.1959, Елтон, Хемпшир), англійський фізик, член Лондонського королівського суспільства (з 1913). Закінчив Кембріджський університет (1900). У 1900—06 співробітник Кавендішськой лабораторії, в 1906—13 професор Прінстонського університету. У 1914—24 професор, в 1924—44 керівник наукових досліджень по фізиці, з 1944 почесний професор Лондонського університету. Основні праці по термоелектронній емісії. У 1901 знайшов залежність щільності струму термоелектронної емісії від температури поверхні металу (див. Річардсона формула ) . Р. займався також вивченням фотоелектричного ефекту, емісії електронів під дією хімічних агентів, деяких питань магнетизму, квантової теорії, спектроскопії, фізики рентгенівських променів і т. д. Нобелівська премія (1928).
Соч.: The electron theory of matter, 2 ed., Camb., 1916; The emission of electricity from hot bodies, 2 ed., L. — N. Y., 1921; Molecular hydrogen and its spectrum, New-haven — L., 1934.
Літ.: Wilson W., Owen Willans Richardson (1879—1959), «Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society», 1959, v. 5, р. 207—15 (літ.).
