Земельний фонд СРСР, вся земля в межах державних кордонів Союзу РСР. Є об'єктом права виняткової власності держави, всенародним надбанням. Через винятковий характер власності Радянської держави на землю і обумовленої цим єдності правового режиму землі як об'єкт власності вся земля в СРСР складає єдиний державний земельний фонд. Це дає можливість раціонально, в плановому порядку використовувати землю на користь всього суспільства. Держава надає землю в безкоштовне користування тому або іншому землекористувачеві, встановлюючи основне призначення кожної земельної ділянки і відповідний цьому призначенню порядок використання землі (див. також Земельне право, Земельний кодекс, Землекористування ).

  По загальній території і за площею з.-х.(сільськогосподарський) угідь СРСР займає 1-е місце в світі. Із загальної території країни в 2227,5 млн. га з.-х.(сільськогосподарський) угіддя складають (на 1 листопада 1970) 606,8 млн. га, у тому числі з.-х.(сільськогосподарський) угіддя в користуванні з.-х.(сільськогосподарський) підприємств і господарств, з.-х.(сільськогосподарський) угіддя госземзапаса і лісових організацій і інших землекористувачів (див. таблиці. 1).

  В дореволюційній Росії (у межах СРСР до 17 вересня 1939) з 367 млн. га з.-х.(сільськогосподарський) земель лише 135 млн. га (37%) було в користуванні трудових селянських господарств, понад 80 млн. га (22%) належало кулакам, 152 млн. га (41%) — поміщикам, царському прізвищу, монастирям. В результаті Великої Жовтневої соціалістичної революції селяни безоплатно отримали більше 150 млн. га земель, що знаходилися в руках поміщиків, буржуазії, царського прізвища, монастирів і церков, а також частина казенних земель. Пізніше до трудового селянства, що вступило в колгоспи, перейшли також землі, що належали куркульству, — 80 млн. га (див. «Сільське господарство СРСР». Статистична збірка, 1960, с. 7).

  Про характер землекористування, що склалося, можна судити по даним таблицям. 2.

  Характер використання землі обумовлюється не лише природними, але і історичними, економічними і ін. чинниками. Вирішальна роль у всіх випадках належить соціально-економічним умовам. За роки Радянської влади площа оброблюваної ріллі зросла більш ніж на 70 млн. га, садів і виноградників — в 5 разів, зрошуваних земель — в 2,5 разу, осушених — в 3,8 разу. Ведуться великі роботи по меліорації, боротьбі з ерозією грунтів, обводненню пасовищ і ін. заходу щодо поліпшення земельних угідь.

  Єдиний державний З. ф. СРСР відповідно до основного цільового призначення земель підрозділяється на:

  1) землі сільськогосподарського призначення, надані в користування колгоспам, радгоспам і іншим землекористувачам для з.-х.(сільськогосподарський) цілей. Це найважливіша частина З. ф. СРСР. Земля, займана колгоспами, закріплюється за ними в безстрокове користування, тобто навіки. Порядок користування землею визначається законодавством СРСР і союзних республік.

  2) Землі міст, селищ міського типа (див. Міські землі ).

  3) Землі промисловості, транспорту, курортів, заповідників і іншого несільскогосподарського призначення. Це землі, надані в користування підприємствам, організаціям і установам для здійснення покладених на них спеціальних завдань. Сюди входять: землі підприємств оброблювальної промисловості; землі гірничодобувних підприємств; землі транспорту (ж.-д., внутренневодного, морського, повітря, трубопровідного); землі, надані для потреб оборони; землі ліній зв'язку і електричних мереж високої напруги; землі курортів; землі заповідників.

  Надання земель для несільскогосподарських цілей виробляється в загальному порядку. Проте вилучення для цих цілей з.-х.(сільськогосподарський) угідь допускається лише у випадках особливої необхідності, а вилучення зрошуваних і осушених земель, ріллі і інших коштовних угідь — у виняткових випадках і лише по постанові Ради Міністрів відповідної союзної республіки. Підприємства, організації і установи, якою відводяться для будівництва і інших несільскогосподарських потреб з.-х.(сільськогосподарський) угіддя, зобов'язані відшкодувати втрати.-х.(сільськогосподарський) виробництва, пов'язані з вилученням цих угідь (окрім відшкодування збитків землекористувачам).

  Розміри що відводяться підприємствам земель визначаються або відповідно до затверджених в установленому порядку норм (наприклад, смуги відведення для різних видів транспорту), або відповідно до проектно-технічної документації будівництва або реконструкції об'єкту (наприклад, для території промислового підприємства). Відведення земельних ділянок для несільскогосподарських цілей здійснюється у міру їх освоєння під будівництво або для ін. потреб.

  Землі, відведені підприємствам і невживані для основних цілей, можуть бути передані колгоспам, радгоспам і ін. в тимчасове користування для з.-х.(сільськогосподарський) цілей. Після закінчення тимчасового користування ці землі передаються колишнім землекористувачам або в розпорядження відповідних державних органів.

  Для несільскогосподарських цілей земельні ділянки відводяться в мінімально необхідних розмірах. У зв'язку з цим часто на землях, суміжних із землями спеціального призначення, встановлюються зони з особливим режимом землекористування. Так, на певній відстані довкола аеродромів забороняється без узгодження з органами Міністерства цивільної авіації СРСР зводити будови і споруди, які можуть загрожувати безпеці польотів повітряних судів. Уздовж ліній зв'язку і електропередачі встановлюються охоронні зони, де забороняються ті види діяльності, які можуть привести до поразки людей електрострумом або до порушення умов нормальної експлуатації ліній.

  4) Землі державного лісового фонду.

  5) Землі державного водного фонду.

  6) Землі державного запасу. На відміну від всіх інших категорій земель, землі державного запасу не мають цільового призначення, не полягають в чиєму-небудь безстроковому або довгостроковому користуванні. Вони є джерелом поповнення інших категорій земель.

  Правовий режим З. ф. СРСР і окремих категорій земель визначається Основами земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік 1968.

  Літ.: Основи Земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік, М., 1969; Удачин С. А., Земельний фонд СРСР і його використання, М., 1960; Земельне право, М., 1969, с. 250—343, 386—401.

  С. А. Удачин, Н. І. Краснов.

  Таблиця. 1.—Распределение загальній земельній площі СРСР по союзних республіках на 1ноября 1970, млн. га

  Таблиця. 2.—Общая земельна площа СРСР і розподіл сільськогосподарських угідь по землекористувачах на 1 листопада 1970, млн. га

* З врахуванням площ Азовського і Білого Морея територія СРСР складає 2240, 2 млн. га.