Захарьіни
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Захарьіни

Захарьіни, старовинний московський боярський рід.(народився) Родоначальник З. — Захар Іванович Котячий, внук боярина Дмитра Донського Федора Кошки, боярин при великому князеві Василі Темному. Від його синів Юрія і Якова (бояри Івана III) пішли дві гілки роду: З.-Юрьевы і З.-Яковля. У 1547 в результаті браку Івана IV з Анастасією Романовной З.-Юрьевой рід З. сильно піднісся.

  Найбільш відомі представники роду З.: Михайло Юрійович З. (помер 1539), дипломат (керував стосунками з Польсько-литовською державою) і воєвода; у 1533—34 знаходився в групі бояр, що правили Російською державою. Василь Михайлович З. (помер 1567), входив в Ближню думу з 1553, один з ініціаторів опричнина, де служив його син Протасій. Данило Романовіч З. (помер 1564), брат цариці Анастасії Романовни, входив в Ближню думу; під час боярського «заколоту» 1553 — глава партії З., Никіта Романовіч З. (помер 1586), брат Данила і Анастасії, член регентської ради на початку царювання Федора Івановича, родоначальник Романових — царському і імператорському прізвищу в Росії. Див. також Філарет, Михайло Федорович .

 

  Літ: Смирнов І. І., Нариси політичної історії Російської держави 30—50-х рр. XVI ст, М-код — Л., 1958; Веселовський С. Би., Дослідження по історії класу землевласників служивих, М., 1969; Зимін А. А., Реформи Івана Грізного, М., 1960; його ж, Опричнина Івана Грізного, М., 1964.

  Ст Би. Кобрін.