Захватаєв Никанор Дмитрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Захватаєв Никанор Дмитрович

Захватаєв Никанор Дмитрович [14(26) .7.1898, село Гару, нині Малмижського району області Кировськой, — 15.2.1963, Москва], радянський воєначальник, генерал-полковник (1945), Герою Радянського Союза (28.4.1945). Член КПРС з 1925. Народився в сім'ї селянина. З 1916 в армії, закінчив школу прапорщиків, учасник 1-ої світової війни 1914—18, поручик. З вересня 1918 в Червоній Армії, учасник Громадянської війни. Закінчив Артілерійськую школу (1920), курси «Постріл» (1930), Військову академію ним. Фрунзе (1935) і Військову академію Генштабу (1939). Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 був заступником начальника оперотдела штабу Південно-західного фронту і начальником штабу армії (червень — листопад 1941), начальником штабу 1-ої ударної армії Західного і Північно-західного фронтів (листопад 1941 — травень 1942), командиром 1-го і 12-го гвардійського стрілецьких корпусів Північно-західного і 2-го Прибалтійського фронтів (травень 1942 — травень 1944) командувачем 1-ою ударною і 4-ою гвардійською арміями 2-го і 3-го Прибалтійського і 3-го Українського фронтів. Під час війни з Японією командував 35-ою армією 1-го Далекосхідного фронту. Після війни — начальник штабу і командувач військами округу, заступник начальника Генштабу (1955—57). З 1960 у відставці по хворобі. Нагороджений 2 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 1-ій мірі, Кутузова 1-ої і 2-ої міри, 4 іноземними орденами, медалями.