Заточування металоріжучого інструменту, завершальна операція при виготовленні інструменту, а також спосіб відновлення його ріжучої здатності в процесі експлуатації. Цикл З. складається з шліфування і доведення . Основні вимоги операції З. — здобуття оптимальної геометрії ріжучої частини інструменту (див. Геометрія різця ) і забезпечення мінімальною шорсткості поверхні і ріжучих кромок. З. виконують на звичайних жорнах або на заточних верстатах шліфувальними кругами (див. Абразивний інструмент ). Крім того, застосовують електроїськровоє і анодно-механічне З.
Електроїськровоє З. інструменту ведуть в діелектричній ванні. Оброблюваний інструмент і оброблювальний металевий диск підключені до різних полюсів. Потужний іскровий розряд, що виникає між ними, оплавляє поверхня інструменту і зменшує його шорсткість. Анодно-механічне З. здійснюється в електроліті. Інструмент підключений до позитивного полюса, заточний диск — до негативного. При одночасній дії електроліту і диска, що обертається, утворюється захисна анодна плівка на поверхні оброблюваного інструменту і згладжується її шорсткість. Електроїськровоє і анодно-механічне З. забезпечують високу якість поверхні і прямолінійність ріжучих кромок без вживання абразивного інструменту. Проте ці способи менш продуктивні в порівнянні з механічним. Найбільш перспективним і продуктивним способом є З. діамантовим інструментом — металевими дисками, шаржованими дрібною діамантовою крихтою.
