Елементи орбіти
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Елементи орбіти

Елементи орбіти в астрономії, система величин (параметрів), що визначають орієнтацію орбіти небесного тіла в просторі, її розміри і форму, а також положення на орбіті небесного тіла в деякий фіксований момент. Необурену орбіту, по якій рух тіла відбувається відповідно до Кеплера законами, визначають 6 Е. о. 1) Нахил орбіти i до плоскості екліптики або до плоскості земного екватора (у випадку ІСЗ(штучний супутник Землі)); може мати значення від 0° до 180°. Нахил менше 90°, якщо для спостерігача, що знаходиться в північному полюсі екліптики або в північному полюсі світу, тіло представляється рухомим проти годинникової стрілки, і більше 90°, якщо тіло рухається в протилежному напрямі. 2) Довгота (висхідного) вузла  або пряме сходження (висхідного) вузла a W (для ІСЗ(штучний супутник Землі)); може мати значення від 0° до 360°. 3) Велика піввісь орбіти а. Інколи замість неї приймається середній рух тіла по орбіті n, в разі необуреного руху однозначно залежне від велика піввісь. 4) Ексцентриситет орбіти е. 5 ) Аргумент перигелія або перигея w (в разі Луни або ІСЗ(штучний супутник Землі)); може мати значення від 0° до 360°. 6) Епоха (дата) Т, в яку тіло знаходиться в певній точці орбіти, наприклад в висхідному вузлі або в перигелії (перигеї). Інколи як епоха вибирають початок доби, в цьому випадку положення орбіти задається середньою аномалією М-коду 0 в цю епоху.

  В разі обуреної орбіти Е. о. розглядаються як функції часу і зазвичай представляються у вигляді статечних рядів:

А = A 0 + A 1 ( t — T 0 ) + A 2 ( t — T 0 ) 2 +...,

  де A 0 значення Е. о. А в епоху T 0 . Див. також Орбіти небесних тіл, Орбіти штучних космічних об'єктів, Небесна механіка .

  Н. П. Ерпильов.