Друкарська машина поліграфічна, служить для друкування книг, брошур, газет, журналів, етикеток, плакатів і т.п., а також пакувальній продукції. Окрім поліграфічних, є П. м. для друку на жерсті, пакувальному картоні, склі, пластмасі, текстилі і т.д., а також для оперативного розмноження інформації і службової документації.
Основні вузли П. м.: друкарський апарат для перенесення фарби з форми на папір; барвистий апарат, що наносить фарбу на форму; бумагопроводящая система, що подає папір до друкарського апарату і виводить відтиски з машини; додаткові пристрої для приймання і обробки віддрукованої продукції; привід і системи управління машиною. За принципом побудови друкарського апарату розрізняють 3 види П. м. () : ротаційні, плоськопечатниє і тиглі.
Ротаційні П. м. — найбільш продуктивне друкарське устаткування. У машинах цього типа форма закріплюється на циліндровій поверхні (формовому циліндрі), папір також розташовується на циліндровій поверхні (друкарському циліндрі). Перехід фарби з форми на папір відбувається в зоні контакту формового і друкарського (покритого еластичною оболонкою — декелем) циліндрів під тиском. Матеріалу (листи або стрічка, намотана в рулон) П. м., що по вигляду подається, підрозділяють на аркушевих і рулонних.
Листові ротаційні машини в основному призначені для друкування високоякісної багатобарвної продукції і виготовляються для всіх основних способів друкування: високого, офсетного і глибокого (див. Високий друк, Офсетний друк, Глибокий друк ). У СРСР на листових ротаційних машинах високого друку ПВЛ-70 і ПВЛ-84 ( мал. 2 , а) друкують продукцію на листах форматом відповідно до 70x100 см і 84x108 см при швидкості до 7500 листів в 1 ч . Для розкочування фарби і нанесення її на форму рівномірним шаром в барвистому апараті передбачено велике число гумових валиків і металевих циліндрів, які переміщаються в осьовому напрямі. Після нанесення на папір першої фарби листи передаються до другої друкарської секції, на якій на відтиск наноситься друга фарба. Після цього листи виводяться на стапель приймання. Залежно від числа друкарських секцій машини випускаються одно-, двух- і чотириколірні. Окрім машин секційної побудови, існують П. м. з планетарним друкарським апаратом, в яких з одним друкарським циліндром контактує декілька формових. Як друкарські форми в листових ротаційних машинах високого друку використовуються стереотипи або гальваностереотипи, а також повноформатні гнучкі форми товщиною 0,8 мм з фотополімерів, каучуку або мікроцинку (машини ПГФ). Найбільшого поширення набули листові машини для офсетного друку. Листові офсетні машини ПІВ-70 і ПІВ-84 ( мал. 2 , би) побудовані на одній конструктивній базі з машинами ПВЛ. Формовий циліндр, розрахований на установку повноформатних форм товщиною 0,8 мм , окрім барвистого апарату, оснащується зволожуючим апаратом, що наносить тонкий шар розчину на пробільні елементи форми. З формовим циліндром контактує офсетний циліндр, покритий пружним прогумованим полотном, на поверхню якого переходить з форми шар фарби. У зоні контакту з друкарським циліндром шар фарби переходить на поверхню паперового аркуша. У офсетних машинах часто застосовується планетарний п'ятициліндровий друкарський апарат, в якому з одним друкарським циліндром контактують два офсетних. За таким принципом побудований друкарський апарат двофарбної листової офсетної машини ПІВ-6, що друкує на паперових листах форматом до 920 Х 1200 мм ( мал. 3 ). У чотириколірній машині ПІВ-7 ( мал. 4 ) дві п'ятициліндрові двофарбні секції сполучені ланцюговим транспортером, передавальним листи від першої секції до другої. Листові машини для глибокої друк має обмежене поширення.
Рулонні ротаційні П. м. випускаються для високого, офсетного і глибокого друку. За призначенням рулонні машини підрозділяються на газетних і книжно-журнальних. У СРСР випускаються 3 моделі газетних машин високого друку: агрегат ГАУ (ширина паперового полотна 1680 мм , довжина кола циліндрів 1188 мм , максимальна швидкість 30 тис. об/ч ), призначений для друку центральних і респектабельних крупнотіражних газет (мал. 5); ПВГ-84 (ширина рулону 840 і 420 мм , довжина кола циліндрів 1188 мм , максимальна швидкість 25 тис. об/ч ) — для друку обласних і міських газет середніми накладами; ПВГ-60 (ширина рулону 600 мм , довжина кола циліндрів 840 мм , максимальна швидкість 18 тис. об/ч ) — для друку районних газет. Книжно-журнальні рулонні машини мають декель завтовшки 1,5—2,0 мм , тоді як в газетних машин 4—4,5 мм . Ілюстраційні книжно-журнальні машини оснащуються сушильними установками, в яких прискорюється закріплення фарби. Ілюстраційна книжно-журнальна ротація ПВК-84 призначена для друку двофарбної продукції форматом 840 Х 1100 мм (максимальна швидкість 13500 об/ч ).
Всього більшого поширення набувають рулонні машини для офсетного друку, які застосовуються, в першу чергу, для багатобарвної двосторонньої книжно-журнальної продукції. У таких машинах зазвичай є чотирициліндровий друкарський апарат; паперове полотно проходіт між двома еластичними офсетними циліндрами, які наносять зображення одночасне с П. м. ПОК-84 ( мал. 6 ) застосовуються дві двопроменеві рулонні зірки, які можуть розташовуватися на одному поверсі з друкарською машиною або в нижньому поверсі. У СРСР випускається рулонна офсетна машина ПОК-70 з однобічним трьохциліндровим друкарським апаратом; формат відтиску 700 Х 920 мм , максимальна швидкість 18 тис. об/ч . Готуються до випуску (1975) двосторонні машини з чотирициліндровим друкарським апаратом ПОК-84 двох розмірів: для форматів відтиску 546x840 мм і 840x1092 мм , максимальна швидкість відповідно 30 і 25 тис. об/ч . Рулонні офсетні машини застосовуються і для друку ілюстрованих газет.
П. м. Плоськопечатниє призначені для друку лише способом високого друку, швидкість їх роботи нижча, ніж листових ротаційних, але вони дозволяють друкувати безпосередньо з плоских первинних набірних форм або кліше; ефективні при друкуванні невеликих накладів. У плоськопечатних машинах форма закріплюється на плоскому столі — талері, що здійснює зворотно-поступальний рух, а папір — на циліндрі, що обертається. Плоськопечатниє машини підрозділяються двооборотні, в яких циліндр здійснює два звороти за цикл, одиноборотні, циліндрові (з циліндром, що зупиняється) для стоп і реверсивні. У СРСР випускаються наступні плоськопечатниє машини: двооборотні ПД-З (формат 840 Х 1080 мм , максимальна швидкість 3120 циклів в мін ), 2ПД-5 (700 Х 1000 мм максимальна швидкість 3000 циклів в ч ); одиноборотні ПС-АЗ (450 Х 600 мм , максимальна швидкість 4500 циклів в ч; мал. 7 ), циліндрові для стоп ПС-1М (450 Х 600 мм , максимальна швидкість 2100 циклів в ч ).
П. м. Тиглів застосовуються для друкування малотиражної продукції невеликого формату; вони дозволяють друкувати лише з плоских форм високого друку. Форма і папір розташовуються на плоских поверхнях — талері і тиглі. Машини тиглів бувають легкого і важкого типів. Машини легкого типа призначені для друку простій текстової продукції. У цих машинах тигель здійснює простий рух, що гойдає. У СРСР випускаються машини тиглів легкого типа: ПТ-4 з ручним накладом (формат паперу 300 Х 450 мм , максимальна швидкість 1500 циклів в ч ) і ПТ-2 з автоматичним накладом паперу (формат 300 Х Х420 мм , максимальна швидкість 3600 циклів в ч ). У машинах важкого типа тигель здійснює складний рух: при видаленні від талера він відкидається для укладання на його поверхня листів паперу, а при підході до форми він рухається прямолінійно і притискує папір до форми одночасно всією плоскістю. Машини цього типа призначені для друкування ілюстраційної продукції і тиснення.
Зарубіжні П. м. представлені в основному офсетними, в першу чергу двох сторін. У рулонних офсетних рулонними і листовими великоформатними. Швидкості зарубіжних П. м.: газетних агрегатів до 40—42 тис. об/ч ; книжно-журнальних до 30 тис. об/ч , листових ротацій до 10—12 тис. об/ч .
Розвиток друкарського устаткування відбувається у напрямі переважного розвитку рулонних ротаційних машин, створення багатобарвних машин, що виготовляють продукцію за один цикл; збільшення форматів паперу, підвищення швидкості роботи машин; скорочення непродуктивних простоїв шляхом механізації і автоматизації підготовчих і допоміжних операцій. Див.
Літ.: Бушунов Ст Т., Друкарські машини, М.— Л., 1963; Куликів Би. Ст, Друкарські ротаційні друкарські машини, М., 1965; Тюрін А. А., Друкарські машини, М., 1966; Захаров А. Р., Фуфаєвський Д. А., Офсетні машини і робота на них, М., 1972.
