Поліграфічне машинобудування , галузь машинобудування, що виробляє технологічне устаткування для поліграфічної промисловості (див. в ст. Поліграфія ) . Передумовами для виникнення П. м. з'явилися винахід друкарської машини (1811) і впровадження у виробництво різних металообробних верстатів. Перший завод П. м. створений Ф. Кенігом і А. Бауером в 1817 в приміщенні монастиря Оберцелль поблизу Вюрцбурга (Німеччина). На його основі згодом виникла фірма «Шнельпрессен-фабрік Кеніг унд Бауер». У 19 ст з'явилися найбільші фірми П. м.: в Германії — «Машиненфабрік Аугсбург-Нюрнберг» (1845), «Шнельпрессенфабрік Гейдельберг» (1850), «Фабер унд Шлайхер» (1871); у Франції — «Маріноні» (1847); у Італії — «Небіоло» (1852); у США — «Хое» (1805), «Госс» (1885), «Міле» (1890). У дореволюційній Росії П. м. як галузі промисловості не існувало, поліграфічної машини головним чином ввозилися з-за кордону.
П. м. в СРСР. У липні 1931 завод «Рибінський металіст» (нині — Рибінський завод поліграфічних машин) випустив першу радянську друкарську машину — «Піонер». У 1932 завод ним. М. Гельца (нині — Ленінградський завод поліграфічних машин) виготовив першу малоформатну ротаційну машину і випустив першу серію радянських лінотипів. Перша важка газетна ротація «Комсомолець» була виготовлена Рибінським заводом 7 листопада 1932. У 1932 Московський завод ним. Компартии Німеччині освоїв виробництво друкарських машин тиглів. Надалі до виробництва поліграфічного устаткування були притягнені заводи в Харкові, Києві, Ростові, Ейське, Сисерті і Ромнах. У 1938 при Наркоматі машинобудування СРСР створено Головне управління П. м. (Главполіграфмаш). У передвоєнні роки радянське П. м. освоїло випуск поліграфічного устаткування 80 найменувань, було виготовлено 572 машини «Піонер», 180 двооборотних плоськопечатних машин, 1317 набірних строкоотлівних машин. Великим досягненням з'явилося створення в 1938 Рибінським заводом многорольного газетного агрегату для газети «Вісті» продуктивністю до 400 тис. чотирьохсторінкових газет в годині У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 ряд заводів П. м. в містах, що піддалися тимчасовій німецько-фашистській окупації, були зруйновані. Випуск поліграфічного устаткування поновився в 1943. У 1944 Московський експериментальний завод П. м. почав виготовлення лінотипних матриць. У перші післявоєнні роки П. м. досягло довоєнного рівня. Було освоєно виробництво нових машин: строкоотлівних набірних машин Н-4 і Н-5, буквоотлівного набірного комплекту МК-МО, блокообрабативающего агрегату БО-2, кніговставочного напівавтомата В-2, ніткошвейной машини НШ-2, одноколірних двооборотних машин ДПІ-ДПП і двофарбних машин ДДС. Рибінський завод організував серійне виробництво газетних ротацій 20p і многорольних газетних агрегатів ГА. За 1950—69 обсяг випуску поліграфічного устаткування збільшився більш ніж в 9 разів, номенклатура — більш ніж в 3 рази. П. м. освоїло 130 зразків нових машин. У 1972 випущено більше 2 тис. набірних машин, 2400 друкарських машин. Серед набірних машин 4-магазинні строкоотлівниє напівавтомати Н-140 і Н-240, 8-магазинні напівавтомати Н-144 і Н-244, строкоотлівниє автомати НА-140 і НЛ-240, малогабаритні строкоотлівниє машини Н-121, Н-124 і фотонабірні машини 2НФА.
В 1974 радянське П. м. випускало поліграфічне устаткування більше 200 найменувань. Серійно виготовлялися 25 моделей набірних машин і комплектуючих пристроїв до них. Освоюються серійне виробництво нового комплекту фотонабірного устаткування із застосуванням автоматів для коректури і ЕОМ(електронна обчислювальна машина) для розрахунку рядків, а також високошвидкісні фотонабірні машини з електроннопроменевими трубками. Випускаються різні моделі електронних автоматів гравіювань. Серед фоторепродукційного устаткування — горизонтальний двокімнатний репродукційний фотоапарат РГД-70, вертикальний репродукційний апарат РВД-40. Для того, що однопроцессного емульсивного труїть форм високого друку призначені машини ФТЕ-50Н. Для виготовлення стереотипів випускаються різні ливарні автомати і напівавтомати, а також стереотипно-обробні верстати. Центральні і республіканські газетні друкарні оснащуються ротаційними агрегатами ГАУ, обласні і міські газетні друкарні — рулонними машинами ПВГ-84-2 і ПВГ-84-4, районні друкарні — машинами ПВГ-60. Виготовлення багатотиражної книжно-журнальної продукції здійснюється на рулонних машинах ПРК і ПВК. Освоєний ряд листових одноколірних і багатобарвних машин високого (ПВЛ) і офсетного (ПІВ) друку. Випускаються різні моделі машин тиглів і плоськопечатних. Палітурні для Брошурування машини включають ряд ніткошвейних машин: автомат НШ-6, напівавтомат НШ-6-1 і спрощений автомат НШ-6-2 і ін. Автомати КДШ і БЦА-6 призначені для виготовлення складених палітурних кришок. Освоєно виробництво автоматичних потокових ліній для обробки книжкових блоків; до складу лінії входять блокообрабативающие агрегати БЗР і 2БТГ, кніговставочная машина В-3 і ін. Випускаються окремі види устаткування для друку на тарі. В результаті розвитку радянського П. м. імпорт поліграфічного устаткування постійно скорочується. У 1974 більше 80% устаткування в друкарнях — вітчизняне. Продукція радянського П. м. має попит на світовому ринку і поставляється більш ніж в 60 країн.
Підприємства радянською П. м. спеціалізовані: Ленінградський завод випускає набірні машини; Рибінський завод виготовляє ротаційні машини високого і офсетного друку, а також стереотипне устаткування; Ейський завод спеціалізується на випуску плоськопечатних машин; Одеський — формового устаткування; Шадрінський — друкарських машин тиглів і різного допоміжного поліграфічного устаткування; Київський і Харківський — палітурного для брошурування устаткування; Роменський і Ходоровський — бумагорезальних машин. Галузь має своє дослідне підприємство — Московський експериментальний завод поліграфічних машин.
Науково-дослідну роботу в області П. м. веде Всесоюзний науково-дослідний інститут устаткування для друкарських видань, картонної і паперової тари (ВНІЇОПІТ) в Москві, дослідно-конструкторські роботи із створення нових машин здійснюють Рибінське СЬКБ(спеціальне конструкторське бюро) (друкарські машини), Одеське СЬКБ(спеціальне конструкторське бюро) (формове устаткування), Харківське СЬКБ(спеціальне конструкторське бюро) (палітурне для брошурування устаткування) Ейськоє СЬКБ(спеціальне конструкторське бюро) (плоськопечатниє машини), Роменськоє СЬКБ(спеціальне конструкторське бюро) (бумагорезальниє машини). Філія ВНІЇОПІТ в Києві проводить дослідницькі і проектно-конструкторські роботи в області ніткошвейних машин; Особливе конструкторське бюро при Ленінградському заводі — в області набірних машин.
П. м. в інших соціалістичних країнах. П. м. ГДР(Німецька Демократична Республіка) представляє комбінат народних підприємств «Поліграф», об'єднуючий 12 підприємств. Завод «Пламаг» (р. Плауен) виготовляє ролеві машини високого, офсетного і глибокого друку і комплектуюче устаткування до них. Завод «Планета» (р. Радебейль) спеціалізується в області листових офсетних машин. Завод «Бухбіндераймашиненверке» (Лейпціг) випускає близько 25 моделей палітурного для брошурування устаткування. У ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) виготовляються малоформатні офсетні машини, машини тиглів і плоськопечатниє, бумагорезальниє машини. Здійснюючи принцип соціалістичної інтеграції, організації П. м. СРСР, ГДР(Німецька Демократична Республіка), ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) в рамках науково-технічної співпраці ведуть роботи із створення окремих видів поліграфічного устаткування.
П. м. в капіталістичних країнах. Найбільшим виготівником поліграфічного устаткування в капіталістичному світі є США, де в області П. м. спеціалізовано понад 500 підприємств. Найбільші монополії — фірми «Міле-Госс-Декстер» (друкарські і палітурні для брошурування машини), «Харріс-інтертайп» (набірні, друкарські і палітурні для брошурування машини), «Елтра» (раніше — «Мергенталер лайнотайп К°», набірні і офсетні машини), «Амерікан тайп фаундерс К°» (фотонабірні і офсетні машини). Близько 15% продукції П. м. США йде на експорт. У ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) поліграфічне устаткування виробляють понад 200 фірм. Найбільші фірми: «Машиненфабрік Аугсбург-Нюрнберг» (МАН) (друкарські машини і комплектуюче устаткування до них), «Шнельпрессенфабрік акциенгезельшафт Гейдельберг» (друкарські машини), «Кеніг унд Бауер акциенгезельшафт» (друкарські машини), «Хелл» (фотонабірні і електрогравіювання машини, цветоделітелі). Понад 70% продукції П. м. експортується. У Великобританії випускаються всі основні види поліграфічного устаткування. Спеціалізовано близько 150 підприємств. Більшість фірм («Лайнотайп енд машинері», «Інтертайп Лтд», «Монотайп Лтд» і ін.) — дочірні фірми американських монополій. Розвинене П. м. існує також в Японії, Франції, Італії, Швейцарії і Швеції.
Науково-дослідні поліграфічні інститути зарубіжних країн зазвичай поєднують дослідження в області технології поліграфії з дослідженнями в області П. м. Серед них Науково-дослідний інститут поліграфічної і пакувальної промисловості БЕНКЕТУ (раніше ПАТРА) поблизу Лондона, інститут поліграфічної техніки ІГТ в Амстердамі, науково-дослідне суспільство ФОГРА в Мюнхені, Учбовий і науково-дослідний інститут поліграфічних машин і способів друку в Дармштадте (ФРН) і ін. дослідницькі організації П. м. США працюють при університетах, інститутах, в найбільших фірмах П. м. Науково-дослідні організації входять в Міжнародну асоціацію науково-дослідних інститутів поліграфічної промисловості.
Виставки П. м. Успіхи П. м. демонструються на міжнародних виставках, що періодично проводяться. На виставці «Інполіграфмаш-69» в Москві брало участь близько 400 фірм, експонувалося 1700 зразків П. м. У виставці «Електронполіграфмаш-73» в Москві брало участь більше 100 фірм з 15 країн. Найбільш відомі наступні зарубіжні виставки П. м.: «ГОРБА» (Лейпціг ГДР(Німецька Демократична Республіка), проводиться щорік), «ДРУГГА» (Дюсельдорф, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), один раз в 5 років), «АЙПЕКС» (Лондон, один раз в 8 років), «ГЕК» (Мілан, один раз в 10 років).
Літ.: Смирнов Р. П., Радянське поліграфічне машинобудування, «Поліграфія», 1964 № 3; Неміровський Е. Л., Створення радянського поліграфічного машинобудування, там же, 1967 № 3; Боглаєв Л. І., Перспективи вітчизняного поліграфічного машинобудування, там же, 1973 №10; Сучасна поліграфічна техніка. (Сб. доповідей на виставці «Інполіграфмаш-69»), М., 1970; Чванов Р. А., Сучасний стан поліграфічного машинобудування за кордоном, М., 1969.
