Десенсибілізація (біол.)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Десенсибілізація (біол.)

Десенсибілізація (від де... і сенсибілізація ) (біологічна), зменшення або усунення підвищеної чутливості організму (сенсибілізації) до повторного введення чужорідної для нього речовини (алергену), частіше за білкову природу. При введенні в організм чужого йому білка утворюються специфічні речовини — антитіла, взаємодія яких з білком при його повторному введенні може викликати сироваткову хворобу або інші форми алергічної реакції (див. Алергія ). Десенсибілізуючою здатністю володіють: препарати сірки, алое, антигістамін і інші антігистамін-антісеротоніни.

  Д. як метод лікування алергічних захворювань застосовується, в частковості, для запобігання сироватковій анафілаксії (див. Сироваткова хвороба ) при повторних введеннях сироваткових препаратів (наприклад, протидифтерійної сироватки) по методу, запропонованому в 1907 російським ученим А. М. Безредкой; метод полягає у введенні в малих концентраціях препарату (антигена), яким була викликана сенсибілізація; в результаті виникає стан антианафілаксії, тобто Д. У зв'язку з цим подальше введення вирішуючої дози алергену анафілаксії не викликає. Для лікування алергічних захворювань (бронхіальної астми, алергічного риніту і ін.) застосовують специфічну (якщо алерген, що викликав захворювання, відомий), неспецифічну і комплексну Д. Особенно ефективна специфічна Д. при небактеріальній алергії, в першу чергу при полінозах (сінна лихоманка), але вона з успіхом використовується і при бактерійній сенсибілізації (наприклад при лікуванні хронічного тонзиліту, тонзіллогенной інтоксикації, ревматизму і ін.). Здійснюють специфічні Д. внутрішньошкірним введенням специфічного алергену, починаючи з розведення 1:1000000 однієї шкірної дози специфічного алергену, з поступовим збільшенням його концентрації до 1:10 однієї шкірної дози (кінцеве розведення). Якщо специфічний антиген виявити не удається, застосовують неспецифічне десенсибілізуюче лікування антигістамінними (димедрол, діпразін супрастин і ін.) і гормональними (кортікостероїдниє гормони — гідрокортизон, преднізолон) препаратами, фізіо- і бальнеотерапію. Незрідка використовують комплексні Д., поєднуючи специфічні і неспецифічні десенсибілізуючі препарати.

  Літ.: Алергія і алергічні захворювання, під ред. Е. Райка, пер.(переведення) з йому.(німецький), т. 1—2, Будапешт, 1966; Rost G. A., Findeisen D. G. R. und Niemand-anderssen I., Praktikum der allergischen Krankheiten, Lpz., 1958, S. 116—31, 196—241.

  А. Х. Канчурін, П. П. Цукрів, Ю. А. Фадєєв.