Державні витрати, витрати держави по здійсненню його функцій, обумовлених характером суспільно-економічних буд. Р. р. не тотожні витратам державного бюджету, оскільки вони включають і витрати державних підприємств (за рахунок їх власних джерел). При капіталізмі Р. р. використовуються головним чином на мілітаризацію економіки і вміст апарату пригноблення. В умовах державно-монополістичного капіталізму поряд із зростанням асигнувань на військові цілі зростають витрати, пов'язані з втручанням держави в процес відтворення: поворотні і безповоротні позики монополіям, асигнування на крупні капіталовкладення в найменш прибуткові галузі інфраструктури (будівництво доріг, мостів, каналів, аеродромів і ін.), на проведення науково-технічних досліджень і ін. робіт. Коштом держави в 1970 в США фінансувалося біля однієї третини, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) — близько 40%, у Великобританії більше 50% всіх капіталовкладень. Частина Р. р. йде на т.з. соціально-культурні заходи, але вони пов'язані з перекладенням монополіями на державу частини витрат по відтворенню робочої сили. Деяке збільшення цих витрат в 60-х рр. 20 ст викликано посиленням класової боротьби пролетаріату і впливом змагання двох світових систем.
При соціалізмі Р. р. повністю використовуються на користь трудящих. Вони охоплюють витрати державного бюджету і державного підприємств і організацій (на розширення їх діяльності і утворення фондів суспільного вжитку). По своєму економічному вмісту і ролі в створенні національного доходу і всього сукупного суспільного продукту Р. р. підрозділяються на витрати у виробничій і невиробничій сферах. Р. р. групуються також за галузевою і територіальною ознакою і цільовим призначенням (капіталовкладення, приріст оборотних коштів, державні дотації, операційні витрати, зарплата в бюджетних установах і ін.). Для Р. р. при соціалізмі характерна висока доля витрат на фінансування народного господарства і соціально-культурних заходів. У СРСР (1971) на вказані цілі з державного бюджету було виділено 135,5 млрд. крб. (або 84,3% всіх асигнувань бюджету) і за рахунок ресурсів підприємств — 75,7 млрд. крб. Р. р. в соціалістичних країнах використовуються на першочергове фінансування ключових галузей економіки, що визначають темпи і напрям науково-технічного прогресу. Найважливішими принципами фінансування Р. р. є: плановість, цільовий характер використання засобів, фінансування в міру виконання плану, режим економії і забезпечення високої ефективності використовуваних засобів (див. також Бюджет державний ).
