Дезамінування
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дезамінування

Дезамінування, відщеплення (елімінірованіє) аміногрупи (Nh 2 ) з органічних сполук. Д. супроводиться заміщенням аміногрупи який-небудь ін. групою (наприклад, Н, ВІН, OR, Hal) або утворенням подвійного зв'язку. Д. виробляють, зокрема, дією на первинні аміни азотистою кислотою. При цьому з аліфатичних амінів утворюються спирти (I) і олефіни (II), наприклад:

загрузка...

Д. циклоаліфатічеських амінів супроводиться розширенням або звуженням циклу (див. Демьянова перегрупування ). Ароматичні аміни дають з азотистою кислотою (у присутності сильних неорганічних кислот) діазонію солі . Такі реакції, як гідроліз, гідрогеноліз, розщеплювання четвертинних амонієвих солей, піролитичні і ін., також приводять до Д. Важную роль грає Д. у процесах життєдіяльності тварин, рослин і мікроорганізмів. Для d-амінокислот характерний окислювальне Д. з утворенням аміаку і а-кетокислот. Окислювальному Д. піддаються також аміни. Оксидаза природних амінокислот, окрім глутаматдегидрогенази, що дезамінує l-глутамінову кислоту, в тваринних тканинах мало активні. Тому більшість l-амінокислот піддаються непрямому Д. шляхом попереднього переамінування з утворенням глутамінової кислоти, яка потім зазнає окислювальне Д. або ін. перетворення. Ін.(Древн) типи Д. — відновне, гідролітичне (Д. амінопохідних пуринів, пірімідінов і цукрів) і внутрішньомолекулярне (Д. гістидину) — більшою мірою поширені у мікроорганізмів.

  Літ.: Збарський Би. І., Іванов І. І., Мардашев С. P. Біологічна хімія, 4 видавництва, Л., 1965.