Дегідратація (від де... і греч.(грецький) hуdor — вода), відщеплення води від органічних або неорганічних сполук. Д. може бути здійснена термічно (переважно у присутності каталізаторів) або хімічно, при дії дегідратуючих агентів (речовин, що зв'язують воду). Прикладом Д. є утворення етилену з етилового спирту при пропусканні його через нагріту до 300—400°c трубку з окислом алюмінію (каталізатор) або при нагріванні до 170°c з концентрованою сірчаною кислотою (дегідратуюча речовина):
Ch 3 — Ch 2 ВІН ® Ch 2 = Ch 2 + H 2 O.
Утворення етилену — приклад внутрішньомолекулярної Д. Прі нагріванні ж надлишку спирту з сірчаною кислотою до 140°c відбувається головним чином міжмолекулярна Д. з утворенням діетилового ефіру:
Ch 3 Ch 2 — O — H + H — O — Ch 2 Ch 3 ®
® Ch 3 Ch 2 — O — Ch 2 Ch 3 + H 2 O.
Внутрішньомолекулярна Д. оцетової кислоти Ch 3 COOH дає кетен Ch 2 = C = O, а міжмолекулярна — оцетовий ангідрид (Ch 3 CO) 2 O. Д. амідов кислот Ch 3 Conh 2 приводить до нітрилу Ch 3 C º N. Прикладом Д. неорганічної речовини може служити утворення азотного ангідриду з азотної кислоти під дією п'ятиокису фосфору:
До Д. відносяться також процеси видалення кристалізаційної води з кристалогідратів і видалення води, зв'язаної за рахунок сил адсорбції; у цих випадках зазвичай застосовують термін «обезводнення». Д. — процес, зворотний гідратації .
