Гіпостаз (у генетиці)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гіпостаз (у генетиці)

Гіпостаз (hypostasis), придушення прояву у фенотипі (тобто в структурних і функціональних властивостях організму) даного гена (гіпостатичного) ін. геном або генами, розташованими в ін. ділянках хромосоми або в ін. хромосомах (тобто неалельними генами; див.(дивися) Аллелі ). Гени, що пригнічують активність гіпостатичних генів називаються епістатичними (див. Епістаз ). При схрещуванні організмів, що генетично розрізняються, Р. може викликати зміну співвідношення ознак в другому поколінні; при цьому характер зміни залежить від того, домінантний або рецесивний епістатічний ген (див. Домінантність, Рецесивність ) по відношенню до гипостатічному гена. Якщо обидва гени домінантні, то в другому поколінні замість звичайного розщеплювання ознак у фенотипі 9:3:3:1 (див. Менделя закони ) станеться розщеплювання в співвідношенні 12:3:1. Наприклад, у вівса при схрещуванні організмів, що несуть домінантні гени чорного (А) і сірого (В) забарвлення зернівки, у нащадків, що несуть і ген А і ген В, може виявитися лише один ген А. У такому разі розщеплювання матиме формулу — 12 чорних: 3 сірих: 1 білий. В разі рецесивності епістатічного і гипостатічного генів розщеплювання матиме формулу 9:3:4.

  Ст Н. Сойфер.