Гуфеланд , Хуфеланд (Hufeland) Крістоф Вільгельм (12.8.1762, Ланген-зальц, — 25.8.1836, Берлін), німецький терапевт-клініцист, доктор медицини (1783). Медичну освіту здобув в Геттингенському університеті. Професор Йенського університету (з 1793), головна лікарка лікарні Шарите в Берліні (з 1800). Сприяв підставі Берлінського університету, в якому з 1810 професор кафедри терапії. Створив в Берліні Поліклінічний інститут. Відкидав метафізичні учення С. Ганемана і Ф. Бруссе, проте запозичував у них положення, які здавалися йому раціональними. На основі цих положень створив еклектичні побудови, в яких незрідка змішував протилежні учення і точки зору. Книга Р. «Керівництво до практичної медицини» (1839) була переведена російською лікаркою Р. І. Сокольським на російську мову і забезпечена оригінальними критичними примітками.
Великою заслугою Р. є те, що він поклав початок особливої галузі біології і медицини — геронтології, яку назвав макробіотикою. У своїй праці «Мистецтво продовжити людське життя» (1797), що зіграв важливу роль у формуванні уявлень про чинники, що впливають на довголіття, в становленні вчення про довголіття, дав комплексні рекомендації по особистій гігієні, праці, відпочинку, їх чергуванню, режиму харчування, боротьбі з надмірностями. Книга користувалася великим успіхом, була переведена па російський (5 видань; 1805—56) і всі європейські мови. Пропагував і упроваджував віспощеплення . Організував суспільство вспомоществованія лікаркам (1829), що мають потребу, а в 1836 — таке ж суспільство для вдів лікарок.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Система практичної лікарської науки, ч. 1—2, М., 1811—12; Enchridion medicum або Керівництво до практичної медицини, М., 1839; Мистецтво продовжити людське життя, СП(Збори постанов) Би, 1852.
Літ.: Шилініс Ю. А., Христофор Вільгельм Гуфеланд, «Терапевтичний архів», 1963 № 2.
