Гуцков (Gutzkow) Карл (17.3.1811, Берлін, — 16.12.1878, Заксенхаузен, поблизу Франкфурту-на-Майне), німецький письменник, громадський діяч, глава літературного руху «Молода Німеччина» . Син княжої слуги. У Берлінському університеті вивчав богослів'я і філологію. Буржуазний ліберал, Р. в 1838—42 редагував журнал «Телеграф фюр Дойчланд» («Telegraph für Deutschland»), у якому брав участь молодий Ф. Енгельс. Порвавши з німецькою романтичною школою, Р. написав романи «Мага-гуру, історія одного бога» (1833) і «Валлі сумнівається» (1835), де затверджується ідея «емансипації плоті». У багатотомній епопеї «Лицарі духу» (1850—51, русявий.(російський) пер.(переведення) 1871) завдання боротьби за соціальну гармонію покладене на плечі інтелігенції. Драми Р. «Вернер» (1842, русявий.(російський) пер.(переведення) 1842), «Пугачов» (1847 русявий.(російський) пер.(переведення) 1918) внесли до німецької літератури соціальну тему. Але в репертуарі театрів всього світу залишилася лише трагедія «Урієль Акоста» (1847, русявий.(російський) пер.(переведення) 1872, 1955), присвячена мислителеві 17 ст, борцеві проти релігійного гніту.
Соч.: Ausgewähite Werke, Bd 1—12, Lpz., [1908]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — П'єси, М., 1960.
Літ.: Маркс До. і Енгельс Ф., Про мистецтво т. 2, М., 1967 (див. покажчик імен); Димшиц А., [Послесл.], у кн.: Гуцков До., Урієль Акоста, М., 1955; Maenner L., Karl Gutzkow und der dramatische Gedanke, Münch. — B., 1921; Dobert E. W., Karl Gutzkow und seine Zeit, Bern — Münch., 1968 (є бібл.).
