Віспощеплення
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Віспощеплення

Віспощеплення, метод профілактики натуральною віспа шляхом штучного зараження людини вірусом віспяною вакцини ; вигляд активною імунізації .

загрузка...

  В давнину в Китаї, Індії, Африці застосовувався метод варіоляції: здоровій людині підшкірно (або на слизисту оболонку носа) вводили вміст віспяних бульбашок і гнійничків (або висушений віспяний гній), виникало захворювання, зазвичай легкою формою віспи, після чого отримувався імунітет . У 18 ст варіоляція застосовувалася і в європейських країнах, у тому числі в Росії. Проте після неї інколи розвивалася важка форма захворювання; крім того, хворою легкою формою міг стати джерелом інфекції для що оточують; нарешті, при варіоляції можливе зараження і ін. інфекційними захворюваннями. У 1796 англійська лікарка Е. Дженнер, грунтуючись на спостереженні, згідно з яким доярки, що заразилися від хворих корів і перенесли легку, місцеву (висипання лише на руках) форму захворювання, в подальшому не хворіли на натуральну віспу, запропонував імунізувати людей вмістом бульбашок коров'ячої віспи. Метод був названий вакцинацією (від латів.(латинський) vaccinum — коров'ячий).

  Сучасну вакцину готують, заражаючи телят вірусом осповакцини (вірус натуральної віспи, що багато разів перевивався телятам і що набув при цьому всіх властивостей вірусу коров'ячої віспи). Вміст віспин зараженого теляти розтирають і змішують з гліцерином, який, не руйнуючи вакцинний вірус, вбиває сторонні мікроорганізми. Спеціальні правила регламентують основні вимоги до виробництву, контролю і зберіганню осповакцини.

  Впровадження О. в практику охорони здоров'я різко понизило захворюваність віспою. Проте в багатьох країнах О. не є обов'язковим. По правилах, що діють в СРСР, О. проводиться всім дітям, починаючи з одного-двох років, а при загрозі епідемій віспи і раніше. Повторні щеплення проводять в 8 і 16 років і кожні 5 років медичним працівникам, працівникам сфери комунального обслуговування і деяким ін. О. також підлягають ті, що виїжджають в неблагополучні по віспі країни або спілкувалися з хворими. Щеплення проводять накожно (на шкіру після її дезинфекції наносять вакцину і насікають). Купання забороняється до відпадання скориночок. Якщо після відпадання скориночки рубець не утворюється (шкіра залишається гладкою), щеплення не вважається успішним і повторюється. Після щеплення інколи спостерігаються сильні реакції (підвищення температури, різко виражені місцеве почервоніння і набряк), які незабаром самостійно проходят. При виникненні (у окремих випадках) ускладнень застосовується противіспяний гамма-глобулін.

  Ст Л. Васильовський.