Оссовський Олександр В'ячеславович [19(31) .3.1871, Кишинів, — 31.7.1957, Ленінград], радянський музикознавець, заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1938), доктора мистецтвознавства (1943), член-кореспондента АН(Академія наук) СРСР (1943). Член КПРС з 1945. Закінчив юридичний факультет Московського університету (1893). У 1896—1898 вчився в Петербурзькій консерваторії; у 1900—02 займався композицією в Н. А. Рімського-корсакова. З 1894 виступав як музичний критик. Один з організаторів і головний редактор журналу «Музичний сучасник» (1915—17). У 1915—18, 1921—52 професор (курс історії музики) Ленінградської консерваторії, в 1921—23 — університету Петрограду. З 1937 заступник директора по науковій частині, в 1943—52 директор Ленінградського науково-дослідного інституту театру і музики. У 1923—1925 директор, в 1933—36 художній керівник Ленінградської філармонії. У 1931—33 працював в Ермітажі.
О. належав до передової частини російських музичних критиків. Дослідник російської музичної естетики 18 ст, творчості М. І. Глінки, Н. А. Рімського-корсакова. Одним з перших в Росії освітив творчість І. С. Баха, А. Вівальді, А. Кореллі, Же. Ф. Рамо.
