Граничної корисності теорія, буржуазна теорія, що намагається дати пояснення процесам ціноутворення в умовах капіталістичного господарства. Виникла в останній третині 19 ст на противагу теорії трудової вартості До. Маркса. Розроблялася В. С. Джевонсом (Великобританія), Л. Вальрасом (Швейцарія), До. Менгером, Е. Бем-Баверком (Австрія). Буржуазні економісти не могли примиритися з тим, що марксистська теорія не лише дає пояснення процесам ціноутворення, але і розкриває джерело капіталістичної експлуатації у вигляді додатковій вартості і тим самим показує основу непримиренних протиріч між двома основними класами капіталістичного суспільства. Конкретно-історичні умови, що сприяли виникненню і розвитку П. п. т., були пов'язані із залученням до сфери дії капіталістичного ринку нових територій і сфер господарства. Посилення ринкових стосунків затушовувало виробничу основу ціноутворення і сприяло буржуазній фетишизації ринкових процесів.
Методології П. п. т. властиві: 1) суб'єктивно-психологічний погляд на механізми, що діють в ринковому господарстві, в основу яких кладуться оцінки агентів ринкового господарства (продавця, покупця), а не об'єктивні процеси, психологічні оцінки цих агентів, що формують кінець кінцем. 2) Споживчий підхід до пояснення сил, що впливають на формування ціни. У цьому П. п. т. корінним чином відрізняється від класичної буржуазної політичної економії, розглядаючою вартість як основа ціни і що пов'язувала цю категорію з процесами виробництва і трудовими витратами в ході виробництва, хоча часто пояснення класиків буржуазної політичної економії страждали еклектизмом і не розкривали єдиного джерела вартості, ув'язненого у витратах абстрактної праці. На місце категорії вартості П. п. т. ставить категорію корисності, виводячи останню з процесів вжитку. У цьому єдиному джерелі формування цін, витікаючому з вжитку, з корисності, полягає монізм П. п. т. 3) Апріорно-дедуктивний метод побудови теорії. П. п. т. виходить з обмеженого набору постулатів, що мають характер очевидності з точки зору «здорового глузду», і, користуючись ними, прагне до побудови теорії, формальної логіки, що не перечить законам. Проте корінним пороком такого методу є відсутність практичної перевірки теоретичної конструкції.
До основних постулатів П. п. т. належать Госсена закони . Процес встановлення ціни на ринку найдетальніше описується в роботах представників австрійської школи (Менгера, Ф. Візера, Бем-Баверка). На основі взаємин т.з. ринкових пар (продавець — покупець) доки на ринку оцінки корисності товару з боку продавця нижче, ніж оцінки покупця, обмін йде безперешкодно. Це сприяє залученню до обміну продавців з вищою оцінкою корисності товару і покупців з нижчою оцінкою. Процес обміну продовжується до тих пір, поки не зустрічається т.з. гранична пара, чиї суб'єктивні оцінки корисності, виражені в грошах, збігаються. Суб'єктивна оцінка корисності товару цієї останньої пари продавець — покупець і є та гранична корисність, яка визначає ринкову ціну товару. Це — ціна рівноваги, що визначає надалі перебіг всіх операцій на ринку. Апологетична суть П. п. т. полягає в тому, що вона виводить проблему виміру і порівняння цін з області суспільно-виробничих стосунків в область суб'єктивно-психологічних оцінок. Несуперечність П. п. т. виявляється уявною оскільки оцінки корисності носять конкретно-історичний характер і залежать від структури цін, що склалася в той або інший період. Т. о. виникає порочний логічний круг: ціни — корисності — ціни. Корисність і гранична корисність є не що інше, як властивості споживної вартості (див. Товар ) . Тим часом споживні вартості неможливо порівняти безпосередньо. Порівнянню вони піддаються в тій мірі, в якій вони є носіями вартості, тобто певної кількості абстрактної праці, вираженої в одиницях суспільно необхідного робочого часу. У марксистській літературі дається також критика модифікацій
П. п. т. (методу кривих байдужості, теорії виявлених переваг).
Літ.: Hilferding R., Böhm-Bawerks Marx-kritik, «Marx — Studien», Bd 1, W., 1904; Блюмін І. Р., Критика буржуазній політичній економії, т. 1, М., 1962; Козлова До., Ентов Р., Теорії ціни, М., 1972.
