Гибрідологичеський аналіз , спосіб вивчення спадкових властивостей організму шляхом схрещування (гібридизація ) його з родинною формою і подальшим аналізом ознак потомства. Р. а. вперше застосував Р. Мендель (1865) для вивчення механізму передачі спадкових завдатків (генів ) від батьків нащадкам і для вивчення взаємодії генів в одного і того ж організму (див. Менделя закони ). У основі Р. а. лежить здібність до рекомбінації, тобто перерозподілу генів при утворенні гамет, що приводить до виникнення нових поєднань генів. По цих поєднаннях, які виявляються в потомстві гібридної особини з певною частотою, можна судити про генотипі батьківської форми, а по генотипу батьківської форми можна передбачати генотип потомства. Так, генотип особини, гібридної по парі аллелей, одна з яких — домінантна А , інша — рецесивна а , можна представити як Аа . Зовні, тобто фенотіпічеськи (див. Фенотип ), така форма (гетерозигота ) не відрізняється від форми з генотипом АА (гомозигота ). Гібрид ( Аа ) формує гамети двох типів, кожен з яких несе аллель А або аллель а . Т. о., гамети ніколи не бувають гібридними. За допомогою різних видів схрещування можна виявити, скільки типів гамет по даному гену формує організм, і визначити його генотип. Якщо в аналізованої форми ( Аа ) можливе самозапліднення (що часто зустрічається в рослин), схемний це виглядатиме так: ♂ ( А+а ) ´ ♀ ( А+а ) ( АА + Аа + Аа + аа . При цьому в потомстві з певною частотою з'являється нова форма — аа .
Якщо самозапліднення немає, генотип вихідної форми виявляють, схрещуючи в різних комбінаціях її нащадків («брат ´ сестра») і аналізуючи «онучате» покоління. Ін.(Древн) спосіб виявлення гібридного стану — аналізуюче схрещування: схрещування передбачуваного гібрида з рецесивною батьківською формою. Р. а. грає важливу роль в селекційній практиці і племінній справі, т.к. позволяєт судити про тотожність фенотипа і генотипу. Тут Р. а. знаходить вживання у формі «аналізу виробників по потомству» з метою виявлення у виробників прихованих небажаних генів. Р. а. застосовується також при складанні хромосомних карт (див. Генетичні карти хромосом ). Знання генного складу хромосоми дозволяє шляхом спеціальних схрещувань вводити в геном певну хромосому або групу генів і створювати форми з потрібним генотипом. Цей метод широко застосовується в рослинництві. Р. а. користуються при вивченні взаємодії генів в першому гібридному поколінні (тести на комплементацію ). Р. а. є головним методом генетичного аналізу .
Літ.: Керівництво по розведенню тварин, пер.(переведення) з йому.(німецький), т. 2, М., 1963; Брюбейкер Дж. Л., Сільськогосподарська генетика, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1966; Лобашев М. Е., Генетика, 2 видавництва, Л., 1967.
