Гепарин (від греч.(грецький) hepar — печінка), речовина, що перешкоджає згортанню крові ; вперше виділений з печінки. Синтезується в огрядних клітках, скупчення яких знаходяться в органах тварин, особливо в печінці, легенях, стінках судин. По хімічній природі Р. — серусодержащий мукополісахарид, що складається з глюкозаміна, глюкуронової кислоти і пов'язаних з ними залишків сірчаної кислоти. Молярна маса близько 20000. Р. отримують з печінки і легенів великої рогатої худоби; застосовують в медицині як антикоагулянт для профілактики і лікування тромбозів.
