Генеральна рада міжнародного товариства робітників
Генеральна рада міжнародного товариства робітників , центральний керівний орган 1-го Інтернаціоналу, відомий під цією назвою з 1866 (до 1866 називався Комітетом, Центральним комітетом, Центральною радою); обирався на конгресах 1-го Інтернаціоналу. Спочатку склад Генеральної ради був різнорідним; у нього поряд з представниками робітників входили дрібнобуржуазні і буржуазно-радикальні елементи. В результаті зусиль До. Маркса який до вересня 1872 був беззмінним членом Генеральної ради і його фактичним керівником, рада стала діловим, пролетарським по складу органом, що об'єднав представників робочого класу різних національностей. З жовтня 1870 по вересень 1872 в Генеральну раду входив Ф. Енгельс, що став одним з його керівників. У 1870 членом Генеральної ради був російський революціонер Р. А. Лопатін. Після Паризької Комуни 1871 до Генеральної ради увійшли комунари Е. Вайян Ст Врубльовський, Ф. Е. Курне і ін. У 1864—70 остаточно сформувалася його структура; з його складу обиралися голова (до скасування цієї посади в 1867 її займав Дж. Оджер), секретар (послідовно — В. Р. Крімер, Р. Шо, І. Р. Еккаріус, Дж. Хейлс і ін.), скарбник і секретарі-кореспонденти для різних країн, Маркс був секретарем-кореспондентом для Німеччини (з 1864) і для Росії (з березня 1870), Енгельс — для Іспанії, Португалії, Італії, деякий час — для Данії. Посадові особи Генеральної ради формували робочий орган — Постійний комітет (у 1864—71 він називався також Підкомітетом, Підкомісією, а в 1872 — Старанним к-т(комітет) ом). Генеральна рада повинна була стежити за виконанням вирішень конгресів, готувати їх програму, об'єднувати боротьбу робочих різних країн. В ході боротьби Маркса і Енгельса за торжество програмних і організаційних принципів наукового комунізму, проти опортуністичних течій в Інтернаціоналі (прудонізм, анархізм і ін.) уточнювалися і розвивалися функції Генеральної ради; він отримав право приймати і відмовляти в прийомі секціям, тимчасово, до чергового конгресу, виключати секції і федерації, був зобов'язаний стежити за дотриманням Загального статуту. До 1872 місце перебування Генеральної ради — Лондон; восени 1872 за рішенням Гаагського конгресу Генеральна рада була переведена до Нью-Йорка, де його очолив соратник Маркса і Енгельса Ф. А. Зорге. (Про ідейну боротьбу усередині Генеральної ради і його ролі в 1-м-коді Інтернаціоналі див.(дивися) в ст. Інтернаціонал 1-ої .)
Істочн.: Маркс До., Тимчасовий Статут Товариства, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 16; Статут і Регламент Міжнародного Товариства Робітників, там же; Маркс До., Загальний Статут і Організаційний регламент Міжнародного Товариства Робітників, там же, т. 17; Маркс До. і Енгельс Ф., Резолюції загального конгресу, що відбувся в Гаазі, — 2—7 сент.(вересень) 1872 р., там же, т. 18; Генеральна рада Першого Інтернаціоналу 1864—72, Протоколи, [т. 1—5], М., 1965
