Генеральниї суд , вища судова установа на Лівобережній Україні, що виникла в ході визвольної війни українського народу 1648—54. На чолі стояв генеральний суддя — один з помічників гетьмана, що обирався військовою старшиною. Р. с. був апеляційною інстанцією для полкових судів і розбирав справи, що стосуються старшини. Був знаряддям класового панування українських феодалів, ліквідований в 1783 у зв'язку з поширенням на Україну загальноросійської судово-адміністративної системи.