Гастроентерит (від гастро... і греч.(грецький) énteron — кишка), запальне захворювання шлунку і тонкого кишечника. У людини Р. розвивається унаслідок харчових токсикоінфекцій, зараження бактеріями, пиття недоброякісної води, захворювань (грип, пневмонія, кір, сепсис і ін.), отруєння важкими металами, кислотами, лугами, ртутними препаратами і ін. Протікає в гострій і хронічній формі. Часто супроводиться поразкою і товстого кишечника — гастроентероколіт . Лікування і профілактика: при гострому Р. — промивання шлунку через зонд, яке можна замінити звичайним питтям з подальшим викликанням блювоти; грілки до ніг, медикаментозна терапія, направлена на врегулювання секреторної функції шлунку і кишечника; при хронічних Р. — тривала дієтотерапія, строге дотримання режиму харчування, медикаментозна терапія.
Літ.: Лоріє І. Ф., Хвороби кишечника, М., 1957.
І. С. Савощенко.
У тварин Р. спостерігається у формі катарального, крупозного, діфтерітічеського, геморагічного і флегмонозного запалення. Викликається зіпсованими кормами, дратівливими хімічними і рослинними отрутами; повторно при інфекційних хворобах (сибірська виразка пастереллез паратиф, чума пика свиней і ін.). Г: виявляється сильним пригнобленням, слабкістю, виділенням рідкого калу з неприємним запахом, слизом, плівками фібрину, кров'ю; можливі підвищення температури, коліки. При лікуванні застосовують промивання шлунку; всередину — послаблюючі, терпкі, дезинфікуючі і бактеріостатичні препарати, слизисті відвари, сердечні засоби. Профілактика направлена на дотримання зоогигиенічеських вимог в годуванні тварин.
