Вражай Абу Бакр Мухаммед бен Закарія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вражай Абу Бакр Мухаммед бен Закарія

Вражай, Ар-вражай (латінізір. Разес, Rhazes) Абу Бакр Мухаммед бен Закарія (865, Рей, — 925 або 934, там же), іранський учений-енциклопедист, лікарка і філософ; раціоналіст і вільнодумець. Керував клінікою в Рєє, потім в Багдаді. Р. був добре знайомий з античною наукою, медициною і філософією; залишив праці по філософії, етиці, теології, логіці, медицині, астрономії, фізиці і хімії (алхімія) — всього, очевидно, 184 вигадування (до нас дійшло 61); праці Р. були перекладені латинською мовою в Європі в 10—13 вв.(століття)

загрузка...

  Для наукових досліджень Р. характерні свобода від догматизму, використання експерименту, прагнення до практичної користі. У основі філософської концепції Р., близького деяким різновидам гностицизму, лежить вчення про п'ять вічних початків: «творцеві», «душі», «матерії», «часі», «просторі»; посланий «творцем» «розум» вселяє «душі», полоненою «матерією», прагнення до звільнення; дорога до цього — вивчення філософії. Атомізм Р. близький атомізму Демокріта; Р. вірив в абсолютний простір, абсолютний час і визнавав множинність світів. У етиці Р. виступав проти аскетизму, закликав до активного суспільного життя, вважаючи зразком Сократа.

  Р. різко критикував всі релігії, що існували в його час. Йому належить антиклерикальний трактат «Машарік ак-анбійа» який ліг, мабуть, в основу латів.(латинський) середньовічного памфлета «Про трьох обманщиків». Істина, по Р., — єдина, релігій — безліч, отже, всі релігії помилкові; треба читати не Священне писання, а книги філософів і учених. Антиклерикальні вислови Р. викликали люті нападки мусульманських мислителів 10—11 вв.(століття), зокрема Фарабі .

  А. Е. Бертельс.

 

  Основні роботи Р. по медицині — книга «Аль-хаві» («Всеосяжна книга по медицині») і 10-млосна «Медична книга, присвячені Мансуру» — своєрідні медичні енциклопедії на арабській мові; перекладені латинською мовою, вони протягом століть служили керівництвом для лікарок. У праці «О віспі і кору» (русявий. пер.(переведення) у книга В. О. Губерта «Віспа і віспощеплення», т. 1, СП(Збори постанов) Би, 1898) Р. дав класичний опис цих хвороб, відзначивши несприйнятність до повторного захворювання; застосовував віспощеплення (варіоляцію). Вважають, що Р. вперше ввів складання історії хвороби для кожного хворого. Першим описав інструмент для витягання чужорідних тіл з глотки, одним з перших початків застосовувати вату при перев'язках і кетгут при зшиванні ран. Склав повчання по споруді лікарень і вибору місця для них. Автор робіт про значення спеціалізації лікарок («Одна лікарка не може лікувати всі хвороби»), про медичну допомогу і самодопомогу для незаможного населення («Медицина для тих, у кого немає лікарки») і ін.

  Би. Д. Петров.

 

  Соч .: Epître de Beruni contenant le répertoire des ouvrages de Muhammad b. Zakariya ar-razi, publ. par P. Kraus, Р., 1936; Abi Bakr Muhammadi fillii Zachariae Raghensis (Razis). Opera philosophica fragmentaque supersunt, collegit et edidit P. Kraus, pt. 1, Cahirae, 1939; Nadjmabadi M., Bibliographie de Razes..., Tehran, 1960; Ai-sirat alfalsafiya, by Muhammad ibn Zakariya al-razi, ed. by P. Kraus, Tehran, 1964; Mohaghegh M., Filseif-i-rayy Muhammad lbn-i-zakariya-i-razi, Tehran, 1974; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Карімов В. І., Невідоме вигадування Ар-вражай. «Книга таємниці таємниць», Таш., 1957.