Разін Євгеній Андрійович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Разін Євгеній Андрійович

Разін (до 1924 — Неклепаєв) Євгеній Андрійович [13(25) .10.1898, с. Пакинічи Рославльського повіту Смоленської губернії, — 6.4.1964, Москва], радянський військовий історик, генерал-майор (1949), професор (1940). Член КПРС з 1917. Учасник Громадянської війни 1918—20 — командир батальйону і комісар стрілецького полку. Закінчив Військову академію РККА (1924). З жовтня 1929 на викладацькій роботі у військових училищах, з 1936 в різних військових академіях був начальником кафедри історії військового мистецтва в 1936—42 і 1945—57. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 працював у військово-історичному відділі Генштабу і відділеннях по використанню досвіду війни при штабах 2-го Білоруського фронту і 4-ої гвардійської танкової армії. З березня 1957 у відставці. Автор 3-млосної праці «Історія військового мистецтва» (1955—61), що охоплює період з прадавніх часів до 17 ст включно. Нагороджений орденом Леніна, 2 орденами Червоного Прапору, орденом Вітчизняної війни 1-ої міри, орденом «Знак Шани» і медалями.