Виснаження
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Виснаження

Виснаження, стан, що характеризується зниженням рівня функції органів, систем і організму в цілому, викликане тривалою надмірною діяльністю, безперервною дією сильних подразників, деякими захворюваннями. Здійснення всякої функції супроводиться посиленням розпаду аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) з використанням енергії, закумульованої в її кінцевих фосфатних зв'язках. Хронічне відставання освіти в організмі АТФ від її витрачання створює передумову до І. Прі роботі органів і систем зношуються їх функціональні елементи. У основі відновлення зношених структур (функціональних, енерготворних і ін.) лежить синтез нуклеїнових кислот і білків. Недолік синтезу цих речовин в організмі також приводить до І. Процесси енергоосвіти і синтезу білка взаємозв'язані. Порушення одне з них може ускладнити дію іншого і посилити І. ДО І. може привести надмірне стомлення, навіть незначне при неправильному або недостатньому живленні (див. Голодування ), при тривалому перебуванні в умовах високих і низьких температур (І. теплове), при захворюваннях, пов'язаних з порушеннями обміну речовин (див. Кахексія, Лихоманка ), при великих крововтратах, травмах. Лікування — усунення основної причини, ведучій до І.