Версаль, Версай (Versailles), місто у Франції, південно-західне передмістя Парижа. Адміністративний центр департаменту Івелін. 90,8 тис. жителів (1968). Ст здобуло міжнародну популярність своїми чудовими пам'ятниками архітектури і образотворчого мистецтва, а також історичними подіями, які тут відбувалися. До 1632, коли його придбав Людовик XIII, Ст було невеликим селенієм. З 1682 (при Людовіке XIV) і до 1789 — головна резиденція французьких королів. У 17—18 вв.(століття) склався величний палацово-парковий ансамбль Ст, яке виросло з невеликого мисливського замку Людовика XIII (1624, архітектор Ф. Леруа), перетвореного на декілька будівельних періодів (1661—68, архітектор Л. Ліво; 1670—74, архітектор Ф. д''Орбе; 1678—89, архітектор Же. Ардуен-Мансар) в пануючий над оточенням обширний палац (довжина фасаду 576,2 м-коду ) з пишною обробкою парадних і житлових інтер'єрів (художник Ш. Лебрен з 1661, і ін.) і з парком площею понад 6 тис. га. Три дороги (до Парижа і до королівських палаців Сен-Клу і З), що йшли віялом від палацу, лягли в основу планування міста Ст, де селилася знати. Точку з'єднання цих доріг в курдонере (парадному дворі) відзначає кінна статуя Людовика XIV (2-я чверть 19 ст, скульптор Л. М. Л. Птіто). Середню дорогу по ін. сторону палацу продовжує ефектна головна алея з басейнами Латони і Аполлона і з Великим каналом (завдовжки 1520 м. ) — вісь симетрії чіткої мережі прямих алей величезного регулярного парку (1660-і рр., архітектор А. Ленотр) з нарядними павільйонами, фонтанами, скульптурою (Ф. Жірардона, А. Куазевокса і ін.). До С. від Великого каналу — палаци Б. Тріанон (1687, архітектор Ардуен-Мансар) і М. Тріанон (1762—64, архітектор Же. А. Габрієль), до якого прилягає живописний пейзажний парк (1774, архітектор А. Рішар) з «селом» Марії Антуанети («хатина», млин молочна ферма; 1782—86, архітектор P. Мік і художник Ю. Робер). Ансамбль Ст, в якому просторовий розмах бароко поєднується з характерною для класицизму раціональністю побудови, зробив визначальний вплив на розвиток містобудування і паркового мистецтва багатьох європейських країн. У 1830 ансамблів Ст перетворені на Національний музей Версаля і Тріанонов.
У Версалі був поміщений Версальський мирний договір 1783 . В період франко-пруської війни 1870—71 з вересня 1870 по березень 1871 був окупований прусською армією. 18 січня 1871 в Ст був коронований німецький імператор Вільгельм I. Під час Паризької Комуни 1871 Ст, де знаходилися Національні збори і уряд А. Тьера, став центром контрреволюції. Після 1-ої світової війни, 28 червня 1919, в Ст підписаний Версальський мирний договір 1919 . Ст, окуповане німецько-фашистськими військами під час 2-ої світової війни (з 1940) звільнений французькими партизанами в серпні 1944.
Літ.: Алпатов М., Архітектура ансамблю Версаля, М., 1940; Verlet P., Versailles, P. [1961]; Decaux A., La belle histoire de Versailles: trois siecles d''histoire de France, P., 1962; Levron J., Versailles, ville royale, P., 1964.
