Біотип, група організмів, що входять до складу місцевої популяції, що мають однаковий генотип і схожих практично по всіх ознаках. Данський біолог В. Іогансен рахував гомозиготний Би. в рослин, що самозапилюються, самою елементарною одиницею структури популяції (1909). Радянський ботанік В. Н. Сукачев (1927, 1935) називав Би. клони рослин, отримані багатократним черенкованієм коріння рослини або діленням одного куща. У популяціях перекрестноопиляємих видів Би. можна виділити як послідовним відбором з ізоляцією потомства, так і багатократним розмноженням в близьких мірах спорідненості (інбридинг). У 20—30-і рр. 20 ст багато біологів (шведський ботанік Р. Турессон, радянські біологи Н. І. Вавілов, М. А. Розанова і ін.) рахували Б. найдрібнішою таксономічною одиницею. Вигляд, на їх думку, складається з сукупності Б. в результаті перекомбінірованія і відбору.
Біологічними типами, або життєвою формою, називаються також великі групи організмів, що часто складаються з багатьох видів і характеризуються схожими пристосуваннями до використання певних умов проживання. До біологічних типів в цьому значенні терміну відносять, наприклад, групу підземних риючих гризунів, групу ефемерних рослин пустель і т.д.
Літ.: Берман 3. І., Завадський До. М., Зелікман А. Л. і ін., Сучасні проблеми еволюційної теорії, Л., 1967; Завадський До. М., Вигляд і відообразованіє, Л., 1968.
