Бюргерство (йому. Bürgertum, від Bürger — городянин), в широкому сенсі — всі жителі західноєвропейського середньовічного міста, що підпадали під дію міського права, тобто всі члени міської общини (включаючи і міський патриціат ); у вужчому сенсі (у якому цей термін найчастіше уживається в історичній науці) — середня верства міського населення, що полягала головним чином з самостійних майстрів — ремісників (зазвичай об'едінявшихся в цехи ) і середніх і дрібних торговців. Би. формувалося в процесі боротьби (11—13 вв.(століття)) з феодалами-сеньйорами за міську землю, звільнення від феодальної експлуатації. Бюргери походили головним чином із залежних селян і сільських ремісників, що бігли або переселилися в місто. На ранній стадії розвитку міста (приблизно до 14—15 вв.(століття)) міська община зазвичай вільно приймала їх в свій склад (тобто в число бюргерів), допомагаючи феодально-залежним селянам придбати особисту свободу. Особиста свобода і що витікали з неї виняткова підсудність міському суду, право розпоряджатися своїм майном і ін. привілею були обов'язковими ознаками бюргерського стану.
Економічно зацікавлене в централізації країни, Би. у більшості випадків підтримувало королівську владу проти крупних феодалів. З виникненням так званої станової монархії що економічно посилилося Б. отримало право брати участь в станово-показних установах, остаточно оформившись як стан феодального суспільства. У станових установах була представником зазвичай лише багата бюргерська верхівка, вона ж захоплювала владу в місті у випадках перемоги Б. над патриціатом. Би., займаючи у феодальному суспільстві подвійне положення (з одного боку, це був податноє стан, непривілейований, неповноправний, з іншої — імуща верства населення, верхівка якого експлуатувала міські низи), активно брало участь в антифеодальних виступах, проявляючи в той же час схильність до угоди з феодалами. Дрібне Б. часто виступало спільно з плебейством і селянами.
Би. зіграло величезну роль в розвитку феод.(феодальний) суспільства. Воно сприяло розвитку товарно-грошових стосунків, створило свою міську культуру, що несла в собі паростки антифеодальної ідеології і що підготувала гуманістичний рух епохи Відродження . У 16—18 вв.(століття) частина Б., що переходила до капіталістичних методів виробництва, брала участь у формуванні буржуазії, збіднілі шари Б. поповнювали ряди гір.(міський) плебейства.
