Битва, бойове зіткнення військових мас з метою досягнення крупних військово-політичних результатів. У минулому (до 19 ст) армії, в порівнянні з сучасними, були нечисленні, вирішальні бойові дії проходілі на обмежених просторах і часто в результаті однієї Б. вирішувалися долі не лише армії, але і держави: наприклад, Би. на Калке 1223 зумовила встановлення монголо-татарського іга на Русі; Куліковськая битва 1380 сприяла звільненню Русі від монголо-татарських завойовників; Полтавська битва 1709 зумовила сприятливий результат Північної війни 1700—21 на користь Росії і т.д.
В новий час слово «Б.» уживається вже як збірне поняття, для позначення ряду боїв і битв («Битва народів» під Лейпцігом 1813). Найбільш крупні військові події, в результаті яких вирішувалася доля військових кампаній, а інколи і воєн, називаються генеральними битвами (Аустерліцкоє — 1805, Йенськоє — 1806 і ін.). З середини 19 ст в ужиток входить слово «операція». Поняття «Б.», «битва» і «операція» стали уживатися як синоніми (наприклад, битва під Седаном і Седанськая операція 1870, битва під Мукденом і операція Мукденськая 1905, битва на Марне і Марнськая Б. 1914, битва Галіцийськоє і Галіцийськая Б. 1914).
В роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 під Би. малася на увазі боротьба крупних стратегічних угрупувань на важливому стратегічному напрямі. Вирішальною силою цих Би. були фронтові об'єднання (у противника — групи армій). Найбільш крупні Б. Велікой Вітчизняної війни: Московська битва 1941—42, Сталінградська битва 1942—43, Курська битва 1943, Битва за Ленінград 1941—44, Битва за Кавказ 1942—43, Битва за Дніпро 1943. Кожна з цих Би. складалася з ряду оборонних і наступальних операцій. Тривалість Би. вагалася від 1,5 мес (Курська Б.) до 6 мес (Би. під Сталінградом) і навіть до 3 років (Би. за Ленінград).
