Калка (нині Кальчик), приплив р. Кальміус (протікає по території нинішньої Донецької області УРСР), на якому 31 травня 1223 сталася перша битва російських і половецьких військ з монголо-татарським військом Джебі і Субедея. Російські війська виступили в квітні, переправилися через Дніпро в порогів і розбили монголо-татарський авангард, який почав швидкий відхід, заманюючи російські війська під удар головних сил. Між російськими князями виникли розбіжності. Галицький князь Мстислав Молодецький, волинський князь Данило і половці переправилися через Калку, ін. князі залишилися на західному березі. Головні сили монголо-татар розгромили половців і галицько-волинські полиці, залишки яких бігли за Дніпро. Після цього монголо-татарі обложили табір Мстислава Київського, який, поклавшись на обіцянки монголів відпустити його з воїнами додому, через 3 дні здався. Монголо-татарі віроломно порушили обіцянку, і всі росіяни пленниє були знищені.
В 1380 на До. сталася битва між тими, що боролися за владу ханом Золотої Орди Тохтамишем і темником Мамаєм, що закінчилася поразкою Мамая.
Літ.: Нариси історії СРСР. Період феодалізму. IX—XV вв.(століття), т. 1, М., 1953; Пашуто Ст Т., Героїчна боротьба російського народу за незалежність (XIII століття), М., 1956.
