Бестужев-Рюмін Костянтин Миколайович [14(26) .5.1829, село Кудряшки Ніжегородськой губернії, — 2(14) .1.1897, Петербург], російський історик. Народився в дворянській сім'ї. Закінчив юридичний факультет Московського університету (1851). З 1865 професор кафедри російської історії Петербурзького університету, з 1890 академік. У 1878—82 очолював Вищі жіночі курси в Петербурзі (Бестужевські). Член Археографічної комісії, Російського географічного суспільства і ін. наукових суспільств. Активний діяч Петербурзького слов'янського комітету. Вів велику публікаторськую (видання джерел) і науково-суспільну діяльність. У своїх роботах висував на перший план вимогу встановлення конкретних історичних фактів, грунтуючись на документальних джерелах, але при поясненні історичних подій вважав за можливе виходити з художньо-психологічних мотивів. Відкидав принцип історичної закономірності, розвинений С. М. Соловьевим, був чужий соціально-економічній тематиці, що набула поширення серед передових буржуазних істориків його часу. Значення Б.-Р. як історика пов'язано з розробкою ним питань джерелознавства. Велике число його робіт присвячене питанням історіографії.
Літ.: Шмурло Е. [Ф.], Нарис життя і наукової діяльності До. Н. Бестужева-Рюміна. 1829—97 Юрьев, 1899 (дана систематіч. бібл. робіт Би.-Р.).
