Бессель (Bessel) Фрідріх Вільгельм (22.7.1784, Мінден, — 17.3.1846, Кенігсберг), німецький астроном, член Берлінської АН(Академія наук) (1812). Двадцяти років обчислив орбіту комети Галлея. У 1806 отримав місце асистента в приватній обсерваторії в Лілієнтале. Тут Би. заново обробив дані спостережень Дж. Брадлея, з яких визначив постійні рефракції, прецессиі і нутації, по точність перевершила всі колишні визначення. У 1810 став професором Кенігсбергського університету і побудував тут обсерваторію, директором якої залишався до самої смерті. На меридіанному крузі цієї обсерваторії Б. виробив спостереження 75011 зірок між +47° і —16° відміни. Б. розробив теорію помилок астрономічних інструментів, відкрив особисте рівняння, тобто систематичну помилку, властиву даному спостерігачеві. При обробці спостережень Би. застосовував теорію вірогідності і спосіб найменших квадратів. У 1838 за допомогою геліометра визначив паралакс зірки 61 Лебедя, вимірявши т.ч. відстань до нерухомих зірок. Розробив теорію сонячних затемнень, визначив маси планет і елементи супутників Сатурну. Велике значення мають також роботи Б. в області геодезії. Зокрема, спільно с І. Байером виробив тріангуляцію в Східній Пруссії і на підставі десяти кращих градусних вимірів визначив елементи земного сфероїда. Їм був винайдений базисний прилад .
В математиці ім'я Б. носять т.з. циліндрові функції 1-го роду (див. Бесселя функції ) і диференціальне рівняння, якому вони задовольняють (див. Бесселя рівняння ), нерівність для коефіцієнтів ряду Фур'є (див. Бесселя нерівність ) , а також одна з інтерполяційних формул.
Соч.: Abhandlungen..., Bd 1—3, Lpz., 1875—76: у русявий.(російський) пер.(переведення) — Популярні читання про наукові предмети, М., 1859.
Літ.: Кларк А., Загальнодоступна історія астрономії в XIX столітті, пер.(переведення) з англ.(англійський), Одеса, 1913.
