Бензоїлхлорід, хлористий бензоїл, органічна сполука C 6 H 5 Cocl; безбарвна рідина з різким запахом, димляча на повітрі; t пл — - 1°С; t кіп 197,2°С; щільність 1212,2 кг/м 3 (1,2122 г/см 3 ) при 20°С; розчиняється в ефірі, бензолі і ін. органічних розчинниках. Би. — хлорангидрід бензойної кислоти ; при його гідролізі водою утворюється ця кислота, причому швидкість гідролізу зростає при нагріванні і у присутності лугів. При відновленні Б. утворюється бензойний альдегід ; при взаємодії з амінами — бензаміди, що є кристалічними речовинами.
Отримують Би. частковим гідролізом бензотрихлориду C 6 H 5 Ccl 3 , а також дією хлорангидрідов мінеральних кислот (Pci 5 , Pcl 3 , Socl 2 , So 2 Cl 2 ) на бензойну кислоту. Б. широко застосовують для бензоїлювання (введення групи C 6 H 5 CO) амінів, спиртів, фенолів, у виробництві ангідриду бензойної кислоти (також бензоїлюючого агента), бензоїлу перекису і індигоїдних фарбників. Пари Б. викликають сльозотечу.
