Бензойна кислота
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бензойна кислота

Бензойна кислота, проста ароматична кислота, C 6 H 5 COOH; безбарвні блискучі кристали. Вперше виділена сублімацією на початку 17 ст з бензойної смоли (росного ладану), звідси і отримала назву. Температура плавлення 122°С. Би. до. добре розчиняється в органічних розчинниках, у воді — погано; легко переганяється; переганяється з водяною парою. Отримують Би. до. окисленням толуолу азотною або хромовою кислотою, а також декарбоксилюванням фталевої кислоти.

  Би. до. у вигляді складних ефірів і солей міститься в різних природних ефірних маслах, наприклад гвоздичному. У медицині її застосовують при шкірних захворюваннях зовнішньо як антисептичний (протимікробне) і фунгіцидний (протигрибкове) засоби, а натрієву сіль Би. до. — як відхаркувальний засіб. Крім того, натрієву сіль Би. до. використовують при консервації харчових продуктів. Складні ефіри Б. до. (від метилового до амілового), що володіють сильним запахом, застосовують в парфюмерній промисловості. Різні похідні Б. до., наприклад хлор- і нітробензойниє кислоти, широко застосовують для синтезу фарбників.