Бензойний альдегід, бензальдегид, органічна сполука C 6 H 5 CHO; безбарвна масляниста рідина із запахом гіркого мигдаля; t пл —26°С; t кіп 179°С; у 100 г води розчиняється 0,3 г Би. а.; змішується із спиртом, ефіром і ін. органічними розчинниками. Б. а. легко окислюється (навіть на повітрі) до бензойної кислоти C 6 H 5 COOH, проте добавка 0,1% гідрохінону запобігає (інгібірує) окисленню. Б. а. приєднує по СО-зв'язку бісульфіт натрію, синильну кислоту і др.; при кип'яченні Б. а. з розчином луги утворюються бензиловий спирт і бензойна кислота (див. Канніццаро реакція ); у присутності cn-іона Б. а. вступає в бензоїнову конденсацію . При конденсації Б. а. з ацетальдегідом під дією лугу утворюється коричний альдегід C 6 H 5 Ch=chcho, з фенолами і ароматичними амінами — похідні тріфенілметана.
Би. а. у вигляді глікозиду амігдаліна, що розщеплюється водою на Б. а., глюкозу і синильну кислоту, міститься в кісточках гіркого мигдаля, абрикос, персиків і ін. Би. а. отримують окисленням толуолу або гідролізом бензіліденхлоріда C 6 H 5 Chcl 2 ; велике значення має метод здобуття Б. а. з бензолу і окислу вуглецю під дією хлористого алюмінію. Б. а. застосовують як запашна речовина, для синтезу коричного альдегіду, бензоїну, у виробництві фарбників тріфенілметанового ряду і ін.
