Анакреонт, Анакреон (Anakréōn) (близько 570 — 487 до н.е.(наша ера)), старогрецький поет. Основні мотиви лірики А., що дійшла до нас в незначних фрагментах, — плотська любов, вино, безтурботне життя. Вірші на ці теми згодом отримали назву анакреонтичних (див. Анакреонтична поезія ) . На російську мову А. переводили А. С. Пушкін Л. А. Мей і ін.
Соч.: [Фрагменти], у кн.: Poetae melici graeci, ed. D. Page, Oxf., 1962; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Анакреонт. Перше повне собр. його соч.(вигадування) у переведеннях російських письменників, сост. А. Тамбовський, СП(Збори постанов) Би. [1896]; [Фрагменти], у кн.: Грецька епіграма [М., 1960].
Літ.: Ярхо Ст, Полонськая До., Антична лірика, М., 1967.
