Анаксимандр (Anaxímandros) Мілетський (близько 610 — 546 до н.е.(наша ера)), старогрецький філософ, представник мілетськой школи . Учень Фалеса, автор вигадування, що не дійшло до нас, «Про природу». Вперше ввів у філософію поняття «архе», лежачого в основі всіх речей першооснови, якою є апейрон, — єдина вічна, невизначена, тобто беськачественная, матерія, що породжує безконечне різноманіття сущого і що виділяє протилежності світлого і темного, теплого і холодного. А. учив про незліченність виникаючих і гинучих світів, вважав, що Земля непорушно покоїться в центрі світу, і поклав початок теорії небесних сфер. Склав першу географічну карту, спорудив перший в Греції сонячний годинник і астрономічні інструменти.
Соч.: [Фрагменти], у кн.: Маковельський А., Досократіки, ч. 1, Казань, 1914, с. 25—27; Diels H., Die Fragmente der Vorsokratiker..., 5 Aufl., BDI, B., 1934, S. 81—90.
Літ. : ТОМСОНД же.. Дослідження по історії старогрецького суспільства, пер.(переведення) з англ.(англійський), т. 2 — Перші філософи, М., 1959, с. 147 — 152; Holscher U., Anaximander und die Anfänge der Philosophic, «Hermes», 1953, Bd 81, H. 3,4.
