Фалес
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Фалес

Фалес (Thales) (близько 625–547 до н.е.(наша ера)), старогрецький філософ, родоначальник антіч.(античний) і взагалі европ.(європейський) філософії і науки, засновник мілетськой школи . Походив з Мілета (Мала Азія). За переказами, подорожував по країнах Сходу, вчився в егип.(єгипетський) жерців і вавілонських халдеїв. Зводив все різноманіття явищ і речей до єдиної основи (первостіхиі або першооснові), якою вважав «вологу природу», воду: все виникає з води і на неї перетворюється. Для Ф. характерний гилозоїзм : «світ одушевлений і повний богів»: услід за Гомером мислив душу у вигляді тонкої (ефірного) речовини. Передбачив сонячне затемнення 585 до н.е.(наша ера)

  Фрагменти в русявий.(російський) пер.(переведення), у кн.: Маковельський А., Досократіки, ч. 1, Каз., 1914 с. 9–24.

  Літ.: ТОМСОНД же., Перші філософи, пер.(переведення) з англ.(англійський), т. 2, М., 1959, с. 145–58; Лосев А. Ф., Історія античної естетики, М., 1963, с. 339–43; Міхайлова Е. Н., Чанишев А. Н., Іонійська філософія, М., 1966, с. 25–50.

  А. Ф. Лосев.