Акти органів державного управління, в СРСР юридична форма реалізації виконавчо-розпорядчих повноважень органів держави. Шляхом видання таких актів органи державного управління, в межах їх компетенції, на основі і у виконання законів регулюють суспільні стосунки, організовують виконання планових завдань, керують виробництвом, забезпечують охорону суспільної і особистої власності, прав і законних інтересів громадян, здійснюють заходи по зміцненню оборони СРСР, охороні громадського порядку і державної безпеки. Закони і укази Президії Верховної Ради СРСР і союзних республік є актами органів державної влади .
Юридичний характер А. о. р. в. виявляється в тому, що в них містяться державно-владні розпорядження, обов'язкові до виконання. Ці розпорядження або зобов'язали громадян, посадових осіб, державної і суспільної установи, організації і підприємства здійснювати певні дії (або утримуватися від певних дій), або надають які-небудь права і таким чином породжують всілякі правові стосунки і юридичні наслідки.
Відповідно до Конституції СРСР і конституцій союзних і автономних республік найвищі органи державного управління СРСР, союзних і автономних республік (Ради Міністрів) наділені правом видавати постанови і розпорядження; галузеві органи управління — накази і інструкції, місцеві органи управління (виконкоми Рад депутатів трудящих) — рішення і розпорядження. Адміністрація підприємств і установ видає накази.
А. о. р. в. мають бути видані на основі і у виконання закону, вони не можуть змінювати або відміняти його. А. о. р. в. є юридичними фактами, що породжують, змінюють або припиняють правові стосунки; вони можуть служити доказами в слідчих органах, суді, арбітражі і при адміністративному виробництві (див. Адміністративний процес ) , а також є підставою для видання інших актів управління або висновку цивільно-правових операцій.
По юридичному вмісту А. о. р. в. діляться на нормативних і індивідуальних: нормативні містять правові норми, розраховані на регулювання певних однорідних стосунків (наприклад, положення про міністерства, правила прийому у вищі учбові заклади); індивідуальні є актами вживання права і регулюють який-небудь конкретний випадок, вони не можуть бути застосовані до інших, хоч би і однорідним стосункам (наприклад, наказ про оголошення вдячності, розпорядження про виділення грошових коштів і т. д.).
Особливу групу А. о. р. в. складають акти, санкції, що містять і адміністративні, за їх порушення, т.з. акти з адміністративною санкцією. Право видавати такі акти надане Радам Міністрів СРСР, союзних і автономних республік, а по певному кругу питань — місцевим Радам депутатів трудящих (окрім сільських) і їх виконкомів — по питаннях охорони громадського порядку, благоустрої, санітарного стану населених пунктів і ін. питанням, передбаченим законодавством.
Акт управління набирає чинності або з моменту, вказаного в тексті самого акту, або з моменту доведення його до зведення виконавців. У самому А. о. р. в. може бути вказаний і термін його дії, а якщо цей термін не вказаний, А. о. р. в. діє до моменту його відміни іншим актом або законом. Акти місцевих Рад, що містять адміністративні санкції, в більшості союзних республік видаються на строк до 2 років.
Порядок публікації і набирання чинності постанов і розпоряджень уряду СРСР встановлений спеціальною постановою Ради Міністрів СРСР (СП СРСР, 1954 № 6, ст. 37), в якому вказується, що постанови, що мають загальне значення або що носять нормативний характер, публікуються в Зборах постанов уряду СРСР (СП СРСР), причому в постановах нормативного характеру має бути передбачений термін їх введення в дію. В разі невідкладності і терміновості заходів постанови, що проводяться, підлягають негайному обнародуванню (через газети, по радіо, телеграфу) і в цих випадках набирають чинності негайно. У тих випадках, коли в постановах уряду не вказаний термін введення їх в дію, вони набирають чинності з моменту прийняття. Розпорядження Ради Міністрів набирають чинності з моменту їх прийняття.
Як правило, А. о. р. в. не має зворотної сили (див. Зворотна сила закону ) . В окремих випадках в акті управління може бути передбачено, що його дія поширюється на стосунки, що виникли до його прийняття.
За законністю А. о. р. в. здійснюється контроль вищестоящих органів управління і нагляд з боку органів прокуратури (див. Нагляд прокурорський).
Літ.: Адміністративне право. Підручник для юрідіч. вузів, під ред. Ю. М. Козлова, М., 1968, гл.(глав) 14.
