Акомодація (у біології і медицині)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Акомодація (у біології і медицині)

Акомодація (від латів.(латинський) accomodatio — пристосування), в біології і медицині термін, близький адаптації, традиційно вживаний в наступних трьох випадках: А. очі, пристосування ока до ясного бачення предметів, що знаходяться на різних відстанях, що здійснюється зміною заломлюючої сили його оптичної системи, ведучим до фокусування зображення на сітківці. У риб очей встановлений на близьке бачення і А. досягається переміщенням кулястого кришталика назад; в земноводних і плазуючих очей у спокої встановлений на далеке бачення і А. здійснюється висуненням кришталика вперед. У птиць, ссавців і людини А. досягається зміною кривизни кришталика. А. здійснюється м'язами акомодацій і можлива у відомих межах — при знаходженні предмету на певній відстані від ока — в області між точками далекого і ближнього бачення.

  При скороченні внутрішньоочний, т.з. акомодацією, м'язи розслабляються в'язки, і кришталик, підвішений на них, стає більш опуклим. Збільшення кривизни кришталика веде до посилення рефракції, унаслідок чого створюється можливість зводити у фокус на сітчастій оболонці ока промені світла, витікаючі від близько розташованих предметів, і ясно їх бачити. У акті А. очі бере участь і фізичний чинник — еластичність кришталика. У людини здібність м'яза акомодації до скорочення і еластичність кришталика можуть змінюватися від ряду умов. Найвище здатність акомодації розвинена у дітей. З віком зменшується еластичність кришталика, поступово знижується здатність ясно бачити близько розташовані предмети — розвивається т.з. старечий зір, або пресбіопія . Найчастіше ознаки ослабіння А. очі у людей з нормальною рефракцією (еметропією) з'являються у віці 40—45 років. При ослабінні А. очі для роботи на близькій відстані (читання, лист) призначають окуляри з опуклими лінзами, компенсуючими ослабіння А. очі; надалі силу очкових стекол поступово збільшують; до 60—70 років А. очі зазвичай втрачається повністю і збільшення сили очкових стекол більше не вимагається. В результаті тривалого напруга очей, при дії яскравого світла, при травмах ока і ін. може розвиватися спазм м'язів акомодацій, а при деяких інфекціях або інтоксикаціях (сифіліс, грип, діабет, дифтерія, ботулізм і ін.) — їх параліч. Лікування спазму і паралічу проводиться залежно від причини, що викликала ці порушення.

  А. фізіологічна (А. збудливих тканин: мишечной, нервовою), пристосування до дії повільно наростаючого по силі подразника. Наприклад, ізольоване нервове волокно можна збудити швидким охолоджуванням або ударом, а повільне охолоджування або поступове натискання збудження не викликають. То ж спостерігається і при електричному роздратуванні — при повільному наростанні сили струму потенціал дії в нерві або м'язі не виникає. Така А. пов'язана з виникненням в тканині активних змін, що підвищують поріг роздратування і що перешкоджають виникненню збудження (див. також Адаптація фізіологічна ) .

  А. гістологічна (А. тканин), зміна форми і співвідношення тканинних елементів (кліток) в процесі пристосування до умов, що змінилися. Наприклад, перетворення кубічного епітелію капсули клубочків бруньки в високі циліндрові клітки при зменшенні об'єму клубочка. Проте гістологічна А. часто важко віддиференціювати від ін. процесів (метаплазії, атрофія), тому термін носить формальний характер.

  Літ.: Дашевський А. І., Рефракція і акомодація ока, в кн.: Багатотомне керівництво по очних хворобах, під ред. Ст Н. Архангельського, т. 1, кн. 1, М., 1962; Фізіологія людини, під ред. Е. Б. Бабиного, М., 1966.

  М. Л. Краснов, С. П. Ландау.

Схема акомодації ока: суцільна лінія — стан кришталика у спокої, пунктирна — в стані акомодації.