Рефракція (заломлення світла)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рефракція (заломлення світла)

Рефракція світла, в широкому сенсі — те ж, що і заломлення світла, тобто зміна напряму світлових променів при зміні заломлення показника (ПП) середовища, через яке ці промені проходять. Через історичну традицію терміном «Р. світла» частіше користуються, характеризуючи поширення оптичного випромінювання в середовищах з плавно змінним від крапки до точки ПП (траєкторії променів світла в таких середовищах — лінії, що плавно скривлюються), а терміном «заломлення» частіше називається різка зміна напряму променів на кордоні розділу двох однорідних середовищ з різними Пп. У ряді розділів оптики традиційно використовують саме термін «Р.». До них відносяться атмосферна оптика, очкова оптика, оптика ока і т.д. Р. ока — характеристика ока як оптичної системи; оптична сила ока при спокої акомодації . Основні заломлюючі елементи — рогова оболонка і кришталик, оптична сила яких варіює від 52,59 до 71,30 діоптрії, складаючи в середньому 59,92 діоптрій. Якщо оптична сила ока і його розміри відповідають один одному (нормальний Р., або еметропія), паралельні промені світла, проникаючі в око, фокусуються в центрі сітківки — в області жовтої плями; в цьому випадку на сітківці виходить чітке зображення даного предмету — обов'язкова умова хорошого зір . При порушеннях Р. виникають короткозорість або далекозорість . Р. ока змінюється з віком: вона менше нормальною в новонароджених, в літньому віці може знову зменшуватися (так звана стареча далекозорість). Лікування аномалій Р. медикаментозними засобами неможливе; при її порушеннях застосовується корекція зору оптичними лінзами (підбір окулярів).