Іпостась (від греч.(грецький) hypóstasis — особа, суть), спочатку філософський термін, введеного послідовниками Арістотеля в значеннях «індивідуальне» і таке, що «реально існує»; запозичений християнськими богословами, що розробляли християнський догматизм (у Новому заповіті поняття І. відсутній), відповідав аж до 4 ст поняттю суть; надалі в християнському віровченні про трійці придбав новий сенс, будучи застосований для позначення кожного обличчя трійці (згідно з християнським догматом, трійця складається з трьох І.).
