Іполит Жан
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Іполит Жан

Іполит (Hyppolite) Жан (8.1.1907, Жонзак, — 27.10.1968, Париж), французький філософ-ідеаліст. Випробував вплив німецького неогегельянства . Професор філософії Сорбонни (1947—55), директор Вищої нормальної школи (1955—1963), професор Коллеж де Франс (з 1963). І. переклав французькою мовою «Феноменологію духу» Г. Гегеля (1939) і виступив з рядом робіт про гегелівську філософію яку інтерпретував з позицій, близьких до екзистенціалізму . В статьях І. про ранні твори К. Маркса проводиться думка про те, що марксистське економічне учення базується не стільки на аналізі фактів, скільки на висхідних до Гегелю філософських передумовах і етичних вимогах. Антимарксистські погляди І. були піддані критиці в роботах французьких марксистів.

  Соч .: Genése et structure de la phénoménologie de ľEsprit, P., 1947; Introduction á la philosophie de ľhistoire de Hégel., P., 1948; Logique et existence. P., 1953; Études sur Marx et Hegel, P., 1955.

  Літ.: Волоський М. Н., Критика неогегельянства марксистами Франції, «Питання філософії», 1963 № 8.

  Ст Н. Ковалів.