Інфекційний енцефаломієліт коней, вірусне захворювання однокопитних (можливе захворювання людини), що характеризується розладом діяльності нервової системи з втратою працездатності. Залежно від властивостей вірусу розрізняють декілька різновидів І. е. л.: хвороба Борна (реєструється в ГДР(Німецька Демократична Республіка), ФРН(Федеральна Республіка Німеччини)); американський І. е. л. (спостерігається на Американському континенті); японський І. э. л. (зустрічається в Південно-східній Азії, Японії); І. е. л. у СРСР. Клінічний прояв цих хвороб дуже схоже, проте їх збудники відрізняються один від одного рядом властивостей, у тому числі і імунологічними. У СРСР хвороба ліквідована в 1960. І. е. л. протікає гостро, 80% хворих коней гине в перших 24—48 годині Клінічні ознаки: підвищення температури тіла, пригноблення, порушення координації рухів, жовтяничність слизистих оболонок, зміна депресії збудженням. У коней, що перехворіли, виникає тривалий імунітет. Профілактика і заходи боротьби. Знищення кровососучих комах і гризунів (можливих носіїв збудника хвороби). При виникненні І. е. л. господарство карантініруєтся. Для людини патогенні віруси, що викликають американський і японський І. е. л. (див. Енцефаліт ). Профілактика полягає в боротьбі з комарами переносниками вірусу від хворих тварин до людини. Людей, що працюють з вірусом, вакцинують.
Літ.: Вірусні хвороби тварин, М., 1963; Епізоотологія, під ред. Р. Ф. Сосова, М., 1969.
