Інфельд (Infeld) Леопольд (20.8.1898, Краків, — 15.1.1968, Варшава), польський фізик-теоретик, член Польською АН(Академія наук) (1952) Закінчив Ягеллонський університет в Кракові (1921). У 1933—35 працював в Кембріджі, в 1936—38 в Прінстонськом університеті у А. Ейнштейна . З 1939 професор університету в Торонто. З 1950, після повернення до Польщі, — у Варшавському університеті. Основні праці по теоретичній фізиці: інтерпретація співвідношення неопределенностей, хвилеве рівняння електрона в загальній теорії відносності (спільно з голландським математиком Би. Л. ван дер Варденом, 1933), нелінійна електродинаміка (спільно с М. Борном, 1934—35). У 1938 спільно з Ейнштейном і Б. Гофманом з рівнянь загальної теорії відносності вивів рівняння руху системи тіл в полі тяжіння в наближенні вищому, ніж ньютонівське. Автор декількох повістей, у тому числі книги про Е. Галуа (1948; русявий.(російський) пер.(переведення) 1958).
Соч.: The gravitational equations and the problem of motion, «Annals of Mathematics», 1938, v. 39 №1, 65—100 (совм. з A. Einstein і B. Hoffmann); у русявий.(російський) пер.(переведення) — Еволюція фізики, 2 видавництва, М., 1956 (совм. з А. Ейнштейном).
Літ.: Białynicki-Birula l. Leopold Infeld,«nauka polska», 1968, t. 16 № 3.
