Інтенсифікація виробництва
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Інтенсифікація виробництва

Інтенсифікація виробництва, процес розвитку суспільного виробництва, заснований на все повнішому і раціональнішому використанні технічних, матеріальних і трудових ресурсів на базі науково-технічного прогресу. Інтенсивний розвиток відрізняється від екстенсивного, яке зводиться до нарощування виробничих потужностей на колишній технічній базі, збільшенню вживаних матеріальних ресурсів і числа робітників. Характеризуючи розвиток виробництва, К. Маркс писав в «Капіталі», що «...через відомі проміжки часу здійснюється відтворення, і притому — якщо розглядати його з суспільної точки зору, — відтворення в розширеному масштабі: розширеному екстенсивно, якщо розширюється лише поле виробництва; розширеному інтенсивно, якщо застосовуються ефективніші засоби виробництва» (Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 24, с. 193).

загрузка...

  Інтенсивний розвиток виробництва при капіталізмі направлений на збільшення прибутку капіталістів при зростанні інтенсивності праці. І. п. — важливий чинник в конкурентній боротьбі капіталістів-підприємців. Соціальні наслідки капіталістичної І. п. — посилення експлуатації трудящих, зростання професійних захворювань і виробничого травматизму, збільшення безробіття.

  Соціалістична І. п. направлена на всемірне підвищення ефективності суспільного виробництва при одночасному підвищенні добробуту і культурного рівня трудящих, ліквідацію важкої ручної праці, поступове стирання відмінностей між розумовою і фізичною працею. Основними джерелами соціалістичної І. п. є науково-технічний прогрес, вдосконалення організації виробництва і праці, поліпшення системи і методів управління і планерування. Соціалістична І. п. передбачає нормальну інтенсивність праці, засновану на науковій організації праці і творчому відношенні до нього, на високій свідомій дисципліні всіх працівників.

  Конкретні форми І. п. при соціалізмі залежать від особливостей кожної галузі народного господарства. І. п. в промисловості — повсюдне економічно обоснованнєє впровадження прогресивного устаткування, нового вигляду матеріалів, сировини і палива, високоефективних комплексно-механізованих і автоматизованих технологічних процессов, підвищення якості продукції, вдосконалення організації виробництва на основі його подальшої спеціалізації і кооперації, поліпшення використання устаткування, площ, сировини, матеріалів, палива і енергії, прискорення виробничих процесів. І. п. в будівництві — підвищення рівня індустріалізації, перетворення будівництва на комплексно-механізований процес монтажу будівель і споруд з уніфікованих елементів виготовлених промисловістю; оснащення будівництва високопродуктивною технікою, скорочення термінів будівництва, підвищення його якості. У сільському господарстві І. п. — підвищення культури землеробства на основі подальшої електрифікації, хімізації, комплексної механізації, меліорації, впровадження у виробництво новітніх досягненні агрономічної і біологічної наук, прогресивної техніки і організації виробництва. Ефективність І. п. полягає в збільшенні виробництва продукції і національного доходу при одночасному зростанні продуктивності праці і фондовіддачі і зниженні матеріаломісткості продукції, що випускається.

  Міра І. п. в промисловості СРСР характеризують, наприклад, наступні дані: продуктивність праці зросла в 1971 в порівнянні з 1940 в 5,2 разу; вартість промислово-виробничих основних фондів машинобудування і металообробки збільшилася в 1970 в порівнянні з 1960 на 178%, а загальний об'єм продукції цієї галузі на 213%; на електростанціях загального користування питома витрата умовного палива на 1 відпущений квт × ч електроенергії знизився з 645 г в 1940 до 360 г в 1971; коефіцієнт використання корисного об'єму доменних печей покращав з 1,19 м-коду 3 на 1 т в 1940 до 0,592 в 1971, а середньодобове знімання стали з 1 м-коду 2 площі череня мартенівських печей зріс за цей час з 4,24 т до 9,16 т.

  Розвиток соціалістичної економіки відбувається шляхом використання дії як інтенсивних, так і екстенсивних чинників. У міру вдосконалення соціалістичного виробництва співвідношення між екстенсивними і інтенсивними чинниками міняється на користь останніх. На сучасному етапі комуністичного будівництва І. п. перетворилася на основне джерело розвитку і підвищення ефективності виробництва. Вона відбувається в умовах науково-технічної революції і охоплює всі галузі народного господарства.

  Комуністична партія в своїх рішеннях постійно підкреслює, що «вдосконалення системи і методів управління і планерування має бути направлене перш за все на забезпечення всесторонньої інтенсифікації суспільного виробництва і підвищення його ефективності, що є основною лінією економічного розвитку країни як на найближчі роки, так і на тривалу перспективу, найважливішою умовою створення матеріально-технічної бази комунізму» (Матеріали XXIV з'їзду КПРС, 1971, с. 296). Див. також Інтенсифікація сільського господарства .

  Літ.: Матеріали XXIV з'їзду КПРС, М., 1971; Хейнман С. А., Проблеми інтенсифікації промислового виробництва, М., 1968; Афанасьев Ст Р., Про інтенсифікацію розвитку соціалістичного суспільства, М., 1969; Чинники економічного розвитку СРСР, під ред. А. І. Ноткина, М., 1970; Інтенсифікація і резерви економіки, М.; 1970.

  Би. І. Майданчик.