Інваріантність (у системах автоматичного регулювання)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Інваріантність (у системах автоматичного регулювання)

Інваріантність, в системах автоматичного регулювання, незалежність якої-небудь системи від прикладених до неї зовнішніх дій. Незалежність однієї з регульований координат системи від всіх зовнішніх дії або незалежність всіх координат від одного якої-небудь дії називається поліїнваріантностью. Часто умови І. не можуть бути виконані точно; в цьому випадку говорять про І. з точністю до деякої наперед заданої величини. Для реалізовується умов І. необхідна наявність в системі щонайменше двох каналів поширення дії між точкою додатка зовнішньої дії і координатою, І. якою має бути забезпечена (принцип двухканальності Б. Н. Петрова ). Ідеї І. застосовують в системах автоматичного управління літальними апаратами, судами, для управління хімічними процесами при побудові стежачих систем і особливо комбінованих систем, в яких одночасно використовуються принципи регулювання по відхиленню і по обуренню.

 

  Літ.: Кухтенко А. І., Проблема інваріантності в автоматиці, До.,1963; Петров Би. Н., Рутковський Ст Ю., Двократна інваріантність систем автоматичного управління, «Докл. АН(Академія наук) СРСР», 1965, т. 161 № 4.

  Ст Ю. Рутковський.