Інвектива [позднелат. invectiva (oratio) — лайлива мова, від латів.(латинський) invehor — кидаюся, нападаю], різке викриття або сатиричне осміяння реальної особи або групи осіб; зазвичай супроводиться деяким зрушенням в реальності зображення; характеризується структурною і смисловою двопланною, що незрідка висуває на перший план особисті звинувачення в цілях суспільної ганьби. Літературні форми І. багатообразні: епіграма (Марциал) полемічні статті і мови («Філіпіки» Цицерона); І. користувалися Арістофан в комедіях «Вершники», «Хмари», Катулл в ліриці, Еразм Роттердамський в «Похвалі Дурості», Подіни Дідро в «Племіннику Рамо». Термін маловживаний.
