Єлизавета Петрівна [18(29) .12.1709, с. Коломенськоє, поблизу Москви, — 25.12.1761(5.1.1762), Петербург], російська імператриця з 25 листопада 1741, дочка Петра I і Катерини I. Вступила на престол в результаті палацового перевороту, поваливши і заточивши у фортецю малолітнього Івана VI Антоновича . Історик В. О. Ключевський назвав Е. П. «... розумною і доброю, але безладною і примхливою російською баринею...» що сполучала «... нові європейські віяння...» з «... благочестивою вітчизняною старизною» (Соч., т. 4, 1958, с. 342, 339). Е. П. вела дозвільну і веселе життя серед балів і театр, вистав. Одружилася з молодим півчим з українських козаків, зведеним в графську гідність, — А. Р. Разумовським (1744). Царювання Е. П. збіглося із значним пожвавленням і підйомом економічної життя Росії. Фактичним керівником внутрішньої політики з початку 1750-х рр. був П. І. Шувалов, з діяльністю якого пов'язані найважливіші внутрішньополітичні події: відміна внутрішніх митниць і організація зовнішньої торгівлі (1753—54), скликання Комісії про Укладення 50-х рр. і ін. Ін.(Древн) крупними діячами в царювання Е. П. були: канцлер А. П. Бестужев-Рюмін, обер-прокурор Я. П. Шаховськой, брати М. І. і Р. І. Воронцови, І. І. Шувалов. З ім'ям М. Ст Ломоносова зв'язана організація Московського університету (1755). В кінці царювання Е. П. прогресивна в основному політика Шувалова (сприяння в організації університету, академії витівок, переозброєння армії, установа банків, проведення генерального межеванія і ін.) змінилася явно реакційними тенденціями. Готувався т.з. «Маніфест про вільності дворянства»; у 1760 був виданий указ про право поміщиків засилати селян до Сибіру. Селянські і національно-визвольного руху (у Башкирії, на Уралі) нещадно пригнічувалися. У царювання Е. П. Россия вела ряд воєн, в яких певну роль грали особисті симпатії і антипатія Е. П. В Семирічній війні 1756—63 російська армія під керівництвом полководців П. С. Салтикова і П. А. Румянцева добилася крупних успіхів.
Літ.: Солов'їв С. М., Історія Росії з прадавніх часів, Соч., т.21—24, М., 1963—64; Нариси історії СРСР. Період феодалізму. Росія в 2-ій чверті XVIII ст, М., 1957.
